Висновки до Розділу 2

1. Питання присяжним в ході їх відбору для розгляду конкретної справи доцільно задавати у такому порядку: а) спрямовані на з’ясування формальних підстав відводу; б) спрямовані на з’ясування підстав самовідводу; в) спрямовані на з’ясування упередженості у зв’язку з винуватістю обвинуваченого чи характером кримінального провадження.

Такі запитання мають бути сформульовані в простих і зрозумілих людям різного інтелектуального рівня виразах. Слід передбачити таку форму звернення до присяжних, щоб кожен з них сприймав питання як таке, що задається йому особисто.

2. Процедуру добору присяжних можна поділити на наступні етапи: вступне слово головуючого судді; роз’яснення учасникам прав та обов’язків присяжних (зокрема на самовідвід); мотивовані відводи присяжних; затвердження присяжних.

3. У резонансних кримінальних провадженнях доцільно було б з’ясовувати у присяжних ступінь і характер їх поінформованості про обставини кримінального провадження, яке вони будуть розглядати. Проте навіть при отриманні позитивних відповідей безумовно заявляти відвід з причини упередженості кандидата у присяжні, як видається, не зовсім буде правильно. Основним критерієм, повинно бути те, щоб склад присяжних становили неупереджені особи, а не необізнані або безініціативні присяжні.

4. Зі змісту ч. 3 ст. 388 КПК незрозуміло, чи підписує присяжний текст принесеної ним присяги. Вважаємо, що текст присяги він повинен обов’язково підписати, що свідчитиме не тільки про оголошення ним тексту присяги, але і усвідомлення її змісту. Підписані основними та запасними присяжними тексти присяг повинні бути додані до матеріалів кримінального провадження.

5. Перелік у законі підстав для усунення присяжного не є вичерпним. Таким шляхом іде й судова практика застосування підстав для усунення присяжного. Правильною в сучасних умовах, видається практика усунення присяжного у випадку його мобілізації та участі в антитерористичній операції.