Участь народу в кримінальному судочинстві в радянський період

Радянський уряд, здійснюючи перші кроки з формування судової системи, зробив основний акцент на залученні в процес судочинства представників громадськості. Прямі представники народу в судовій системі СРСР в особі народних засідателів мали компенсувати недостатній рівень професійної підготовки суддів і забезпечувати на практиці реалізацію більшовицької концепції диктатури пролетаріату^{[46] [47].}

Після остаточного встановлення на Україні радянської влади низкою нормативних актів було відтворено дію народного суду. Серед цих нормативних актів слід виділити Інструкцію до Тимчасового положення «Про народні суди і революційні трибунали» від 29 квітня 1920 р., Положення Ради Народних Комісарів «Про народний суд» від 26 жовтня 1920 р.^[49], Положення «Про судоустрій УСРР» від 16 грудня 1922 р., що набрало чинності з 1 лютого 1923 р.

Внаслідок дії вищезазначених актів всі судові установи, що діяли на території України до встановлення радянської влади - Генеральний суд, судові палати, окружні суди, інститут мирових суддів, з’їзди мирових суддів, суди військові, морські, волосні, комерційні та інші, а також всі установи й організації, що діяли при колишніх судових установах (прокурорський нагляд, нотаріат, присяжна і приватна адвокатура, інститути судових слідчих, судових приставів тощо), були ліквідовані протягом 15-20 лютого 1919 р^[50]. Відтоді судова влада на території УСРР стала здійснюватися Народним судом і Радою народних суддів, а також Революційним трибуналом.

Проведений аналіз участі народу (громадськості) у здійсненні правосуддя на українських етнічних землях дають підстави виокремити наступні етапи зародження та розвитку участі народу в кримінальному судочинстві України:

- зародження суду присяжних в Україні через участь народу у відправлення правосуддя як «добрих людей» (IX-XIII);

- суд присяжних в часи Речі Посполитої та козацької держави (XIV- XVIII) через участь народу у відправленні правосуддя у формі лавників та участі у копних судах);

- суд присяжних на українських землях, що входили до складу Російській імперії (1864р. - 1917 р.);

- суд присяжних на українських землях, що входили до складу Австро- Угорської імперії (1867р. - 1917 р.);

- суд присяжних на українських землях, що входили до складу Польщі (1921-1939);

- участь народу в кримінальному судочинстві УРСР (1922-1991 р.);

- участь народу в кримінальному судочинстві України (1991 - по даний час).