<<
>>

2.3. Адміністративно-процесуальні норми у сфері надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг та електронні онлайн-сервіси

У доповіді про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні , зазначено, що з урахуванням процесів глобалізації, курс розвитку нашої країни спрямований на вирішення завдань із забезпечення ефективності системи державного управління, доступності інноваційної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури, створення інформаційного середовища для соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, а також розвитку вітчизняного інформаційного простору.

Застосування на всіх рівнях державних органів інформаційних технологій забезпечить упорядкованість у питаннях контролю, виключить дублювання бізнес-процесів і даних, що в підсумку дозволить скоротити бюджетні витрати та підвищити якість послуг, які надаються [85].

Потрібно зазначити, що Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні, яка прийнята Кабінетом Міністрів України у 2013 році, визначено базові принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні, завдання, спрямовані на їхнє досягнення, а також основні напрями, етапи і механізм реалізації цієї Стратегії з урахуванням сучасних тенденцій та особливостей розвитку України в перспективі до 2020 року [86].

Здійснюються проекти у сфері електронного урядування, електронного документообігу та відкритого уряду. Міністерствами та відомствами активно проводиться розробка та впровадження новітніх конкурентоспроможних інформаційно-комунікативних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування [86].

Створюються ключові елементи електронного урядування: система електронної взаємодії органів виконавчої влади, призначенням якої є автоматизація процесів створення, відправлення, передавання, одержання, оброблення, використання, зберігання, знищення електронних документів та копій паперових документів в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, які не містять інформацію з обмеженим доступом, та контролю за виконанням актів, протокольних рішень Кабінету Міністрів України та інших документів [86].

Тобто стратегія розвитку та вдосконалення електронного урядування в Україні по-своєму впливає на зміну суспільних відносин, на створення якісно нової системи діяльності та взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших уповноважених суб’єктів. А, це в свою чергу вимагає вдосконалення вітчизняної системи законодавства, прийняття нових законодавчих норм, в тому числі адміністративно-процесуального характеру.

Цьому також сприяють розпочаті роботи зі створення системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, призначенням якої є забезпечення створення єдиного інформаційного простору, інтеграцію у нього існуючих державних інформаційних реєстрів та баз даних (далі – інформаційні ресурси) і яка включає в себе механізми централізованого створення, наповнення та підтримки в актуальному стані нормативно-довідкової інформації, регламентів та порядку взаємодії між інформаційними ресурсами [85].

Отже, як вбачається з викладеного вище матеріалу, питання вдосконалення державного управління з використанням автоматизованих інформативних технологій має велике значення і на його вирішення направленні дії практично усіх органів державної влади.

Цілком зрозуміло, що запуск нових та вдосконалення існуючих автоматизованих інформаційних систем має відбуватися одночасно у двох ключах: технічному та нормативно-правовому. Ефективність останнього, у великій мірі, залежить саме від адміністративно-процесуальних норм.

Впровадження онлайн-сервісів та їхня доступність уже впливають на зміну якості життя, започаткувавши нову еру взаємодії та відносин. В даному контексті колектив авторів Литовченко І. Л. та Пилипчук В. П. зазначає, що онлайн-сервіси одночасно є середовищем для співпраці та спілкування, засобом мовлення та розповсюдження інформації, потужним інструментом надання послуг [87, с. 184] .

З викладеного вище вбачається наскільки потрібним та важливим є використання інформаційно-комунікативних технологій, у тому числі, і у сфері надання адміністративних послуг.

Таким чином, для повноти та послідовності дослідження у даній частині роботи нам потрібно вирішити наступні завдання: а) зробити короткий виклад інформації про створення та розвиток центрів надання адміністративних послуг; б) розкрити поняття адміністративної послуги; в) дослідити питання про застосування процесуальних норм у наданні адміністративних послуг; г) визначити місце процесуальних норм у системі надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг та мережу електронних онлайн-сервісів (на прикладі роботи веб-порталів: Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України (https://kap.minjust.gov.ua), Он-лайн будинок юстиції (https://online.minjust.gov.ua) - сервіс, створений за особистою ініціативою та розробкою автора даного наукового дослідження, Єдиний державний портал адміністративних послуг (https://poslugy.gov.ua); д) резюмування, рекомендації та пропозиції.

Важливо відзначити, що повний перехід до взаємодії людини, громадянина і відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування через електронні онлайн-сервіси здійснюється поступово і має свою передісторію. Зокрема, перед впровадженням концепції електронного урядування в Україні були створенні прототипи сучасних центрів надання адміністративних послуг, такі як Комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс» у м. Києві (2006 р.) та «Прозорий офіс» у м. Вінниця (2008 р.). Дані центри створенні та функціонують при міських радах.

Так, Комунальне підприємство «Солом’янка - Сервіс» Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації створене рішенням VII сесії V скликання Солом’янської районної у місті Києві ради від 20.12.2006 № 99 [88]. Підприємству було доручено укладати договори щодо розміщення об’єктів зовнішньої реклами на будівлях, спорудах, обладнанні та територіях, що віднесені до комунальної власності територіальної громади Солом’янського району у м. Києві; здійснювати функції щодо розміщення власних та замовних рекламних засобів від імені територіальної громади Солом’янського району на комунальному майні; проводити дії по перевірці, підготовці відповідних документів для оформлення і реєстрації погоджень на розміщення реклами в Солом’янському районі м. Києва [88].

15.01.2013 року Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація, відповідно до розпорядження № 23, делегувала функції замовника комунальному підприємству «Солом’янка - Сервіс» щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та переоснащення об’єктів, якими визначено замовником Солом’янську районну в місті Києві державну адміністрацію відповідно до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) [89].

Після створення відділу державної реєстрації підприємством було подано клопотання до Міністерства юстиції України щодо акредитації комунального підприємства «Солом’янка - Сервіс» як суб’єкта державної реєстрації.

02.03.2016 року Міністерством юстиції України наказом № 592/5 було акредитовано комунальне підприємство «Солом’янка - Сервіс» як суб’єкта державної реєстрації у сфері державної реєстрації у повному обсязі [90].

Після отримання акредитації підприємство розпочало надавати послуги з питань державної реєстрації у місті Києві.

З 08.09.2016 року, у зв’язку з територіальним розширенням сфери діяльності комунальне підприємство «Солом’янка - Сервіс» створила філії комунального підприємства у наступних областях: Київська, Житомирська, Кіровоградська, Черкаська.

Вінницький Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс» розпочав роботу у вересні 2008 року. Цей проект був реалізований Вінницькою міською радою. Створення «Прозорого офісу» стало логічним етапом процесу запровадження нової філософії відносин між владою і мешканцями міста [91].

Відповідно до затвердженого Положення Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс» - орган виконкому міської ради, який об’єднує представників адміністративних органів, державних адміністраторів та державних реєстраторів для забезпечення взаємодії усіх учасників Центру у досягненні його мети [92].

Відповідно до п. 1.6 Положення метою та завданнями центру є: організація надання адміністративних послуг у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень; спрощення процедур адміністративних послуг, максимальне приведення до принципу «єдиного вікна» та поліпшення якості надання; забезпечення інформування суб’єктів звернень про вимоги та порядок надання адміністративних послуг, що надаються через адміністратора; напрацювання та застосування методів та засобів для мінімізації і ліквідації корупційних загроз, що можуть виникати під час взаємовідносин між суб’єктами звернень та суб’єктами надання адміністративних послуг, їхніми посадовими та службовими особами; забезпечення зручних умов одержання адміністративних та інших послуг [92, п.1.6].

Відповідно до п. 1 Примірного положення про центр надання адміністративних послуг, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.02.2013 № 118 (далі – Положення) центр надання адміністративних послуг (далі – центр) утворюється з метою забезпечення надання адміністративних послуг при: Київській та Севастопольській міських держадміністраціях; райдержадміністраціях; районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях; виконавчому органі міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення. Також центри можуть утворюватися при виконавчому органі міської міста районного значення, селищної, сільської ради у разі прийняття відповідною радою такого рішення [93, п. 1].

Пунктом 3 Положення визначено, що центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, рішеннями центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, положенням про центр [93].

Крім цього у Положенні закріплено норми про матеріальне та технічне забезпечення роботи центру, а також про адміністратора центру.

Станом на сьогоднішній день, чисельність центрів надання адміністративних послуг в Україні збільшується. Вони створюються та функціонують і на базі центральних органів виконавчої влади. Також, змінюється підхід до їхнього функціонування. Сучасна політика діяльності центрів надання адміністративних послуг враховує процеси децентралізації та електронізації послуг, спрямована на зменшення їхньої кількості та покращення якості надання і є важливим перехідним кроком до побудови електронного урядування в Україні. Зокрема, такою є основна концепція реформи адміністративних послуг, яка була презентована Міністерством економічного розвитку України у січні 2016 року [94].

Актуальність створення вказаних структур продиктована вимогами часу, а ефективність їхнього функціонування доведена тим, що вони, змінені та удосконалені, діють по сьогоднішній день. До того ж, сучасні центри надання адміністративних послуг, на нашу думку, є проміжним етапом переходу від традиційної системи взаємодії осіб та суб’єктів публічної адміністрації до новітнього формату відносин: отримання усіх послуг держави через електронні реєстри та веб-портали.

Переходячи до наступного етапу нашого дослідження одразу варто відзначити, що поняття адміністративної послуги є відносно новим, оскільки його визначення та закріплення на законодавчому рівні відбулося лише у 2012 році, з прийняттям Закону України «Про адміністративні послуги».

Попередньо (до прийняття Закону) поняття «адміністративної послуги» було закріплено у Тимчасовому порядку надання адміністративних послуг, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2009 року № 737 та визначалося як послуга, яка є результатом здійснення суб'єктом повноважень щодо прийняття відповідно до нормативно-правових актів на звернення фізичної або юридичної особи адміністративного акта, спрямованого на реалізацію та захист її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифіката, посвідчення та інших документів, реєстрація тощо) [95].

Пізніше, як уже зазначалося вище, було прийнято Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. № 5203-VI (далі – Закон № 5203-VI).

Даним законом регламентовано визначення термінів, сферу дії Закону, законодавство у сфері надання адміністративних послуг, державну політику у сфері надання адміністративних послуг, основні вимоги до регулювання надання адміністративних послуг, інформацію про адміністративні послуги, вимоги до якості надання адміністративних послуг, інформаційна і технологічна картки адміністративної послуги, порядок надання адміністративних послуг, строки надання адміністративних послуг, плату за надання адміністративних послуг (адміністративний збір), центри надання адміністративних послуг, адміністратор, організаційне забезпечення надання адміністративних послуг, надання супутніх послуг, Реєстр адміністративних послуг, Єдиний державний портал адміністративних послуг, фінансове та інше забезпечення надання адміністративних послуг, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері надання адміністративних послуг та ін. [96].

Патутова Т. О. зазначає, що позитивними рисами цього Закону стали: запровадження ідеології служіння держави громадянам, заохочення органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій до утворення центрів надання адміністративних послуг, законодавча заборона вимагати документи та інформацію, якою вже володіють суб’єкти надання адміністративних послуг або яку вони можуть отримати самостійно, упорядкування внутрішніх процедур надання адміністративної послуги, заборона надання інших платних послуг, крім адміністративних (ксерокопіювання, консультування тощо), суб’єктами надання адміністративних послуг та ін. [97].

Вказана позиція автора нам дуже імпонує. Однак, уже зараз стає зрозуміло, що редакція закону скоріш за все буде змінюватися, вдосконалюватися, особливо в частинні надання-отримання послуг в режимі онлайн.

У Законі № 5203-VI закріплено поняття адміністративної послуги у іншій, ніж у Постанові, редакції. Так, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону № 5203-VI адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону [96, п. 1 ст.1].

Порівнявши вищевказані визначення поняття «адміністративна послуга», приходимо до висновку, що вони вміщують в собі одну й ту саму суть. Проте, на наш погляд, поняття адміністративної послуги, яке закріплене у законі, - простіше та зрозуміліше, особливо для пересічного українця, та водночас є ширшим. Це пояснюється тим, що поняття адміністративної послуги, закріпленої в законі, направлене на широку сферу суспільних відносин, реалізація яких забезпечується застосуванням процесуальних норм.

Розкриваючи питання про застосування процесуальних норм при наданні адміністративних послуг, зупинимось на наступному.

У ч. 3 ст. 3 Закону № 5203-VI визначено, що до адміністративних послуг прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб’єкту звернення, а також об’єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт [96, ч.3 ст. 3].

На виконання та відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про адміністративні послуги» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок ведення Реєстру адміністративних послуг. Цей Порядок визначає механізм ведення Реєстру адміністративних послуг як єдиної інформаційної комп’ютерної бази даних про адміністративні послуги, що надаються відповідно до закону суб’єктами надання адміністративних послуг [98].

Як зазначалося нами у попередніх частинах дослідження, будь-яка норма адміністративно-процесуального права містить «модель» конкретних суспільних взаємовідносин, яка складається в ході розгляду органами публічної влади індивідуально-конкретних справ. При цьому вона не просто відображає відповідні соціальні зв'язки, а суворо їх деталізує: окреслює їхній зміст та умови фактичної реалізації, визначає коло учасників, надає їм обов'язкового характеру, наділяє державним захистом [99].

Тобто, нормативно-правові акти України, в тому числі і Основний Закон, закріплюють за людиною і громадянином цілий ряд можливостей і заборон (носять характер норм матеріального права) необхідних для їхнього існування та взаємодії у суспільстві. Такими є: право на реєстрацію громадських формувань; отримання інформаційних довідок; витягів; дублікатів документів; сертифікатів, свідоцтв та ін. І, це уже є частиною адміністративної послуги. Проте, для запуску її в дію і отримання результату потрібно підключити до цього механізму процесуальну норму. Для цього суб’єкт звернення вчиняє активну дію, шляхом подачі заяви до відповідного центру надання послуг або реєструє таке звернення самостійно, на електронному веб-порталі надання послуг (більш детальну інформацію про вказані механізми наведено нижче у роботі). В свою чергу, суб’єкт надання адміністративних послуг надає такі послуги безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг у порядку, на умовах та у строки визначені законом [96, ст.ст. 9, 10, 11].

Таким чином, за допомогою процесуальних норм статика відносин, між особою (фізичною чи юридичною) та суб’єктом владних повноважень, перетворюється у динаміку. Це, в свою чергу відображає повноту адміністративної послуги та приводить до отримання результату, який є основним та вихідним елементом послуги.

Однак, на практиці досить часто трапляються ситуації, коли громадяни України стикаються з численними бюрократичними перешкодами (в державних установах, ЖЕКах, тощо), починаючи з черг, закінчуючи необхідністю отримання численних довідок, які, по суті, є «проміжними» документами в оформленні дозволу чи субсидії, які є результатом надання адміністративної послуги. Про вказану ситуацію також зазначено у Доповіді про стан інформатизації та розвиток інформаційного суспільства в Україні [85].

Тому, переходячи до наступного завдання, яке потрібно розкрити у даній частині роботи, звертаємо увагу на те, що в сучасній науковій думці адміністративного права України питання про надання адміністративних послуг через відповідні центри і за допомогою використання процесуальних норм, - є новим і практично не дослідженим. А відтак, далі у нашому дослідженні ми розкриємо питання про надання адміністративних послуг через Центри надання адміністративних послуг та онлайн-сервіси.

Тут важливо відзначити те, що одними із принципів, закріплених у Законі №5203-VI і на якому базується державна політика у сфері надання адміністративних послуг є: раціональна мінімізація кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг; доступність та зручність для суб’єктів звернень [96, п. 8, п. 10 ст. 4].

Крім того, у ст.6 Закону № 5203-VI закріплено, що суб’єкти надання адміністративних послуг зобов’язані забезпечити створення та функціонування веб-сайтів, на яких розміщується інформація про порядок надання відповідних адміністративних послуг, режим доступу до приміщення, в якому здійснюється прийом суб’єктів звернень [96, п. 2 ч. 2 ст.6]. Вважаємо, що закріплення такого нормативного положення на законодавчому рівні є яскравим прикладом готовності до переходу у нову, для нашого суспільства, еру взаємодії у відносинах між громадянами та державними органами, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 16 травня 2014 року №523-р затверджено Перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг (далі - Перелік). Відповідно до вказаного переліку, до адміністративних послуг, які надаються органами виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг, належать: державна реєстрація юридичної особи, або фізичної особи, яка має намір стати підприємцем; видача витягу, виписки, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; державна реєстрація права власності на нерухоме майно; реєстрація громадського об’єднання; прийняття повідомлення про утворення громадського об’єднання; державна реєстрація друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження; інші реєстраційні та дії по перереєстрації [100]. До адміністративних послуг наведених у Переліку також включено послуги по: оформленню та видачі паспорта громадянина України, а також його обмін в разі пошкодження, втрати або викрадення; оформлення та видача проїзного документа дитини; реєстрація місця проживання, державна реєстрація земельної ділянки; надання відомостей з Державного земельного кадастру; реєстрація декларації (внесення змін до декларації) про початок виконання будівельних робіт; реєстрація декларації (внесення змін до декларації) про готовність об’єкта до експлуатації [100]. Загалом, у затвердженому Переліку міститься 52 позиції (послуги). Тобто, даний Перелік є уніфікованим документом, яким закріплено весь спектр адміністративних послуг, що надаються через центри надання адміністративних послуг органів виконавчої влади.

Правильним та важливим, на наш погляд, є те, що окрім найменувань послуг у Переліку також вказано правові підстави для надання адміністративних послуг. Так, послуги пов’язанні із реєстрацією юридичних та фізичних осіб-підприємців, громадських об’єднань та формувань здійснюються на підставі Законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Надання адміністративних послуг, що стосуються нерухомого майна здійснюються на підставі Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У вказаних нормативно-правових актах закріпленні адміністративно-процесуальні норми, які є частиною процедури надання адміністративних послуг.

Продовжуючи вирішувати завдання, поставленні нами у дисертаційному дослідженні, зазначаємо, що у 2010 році Кабінетом міністрів України схвалено Концепцію розвитку електронного урядування в Україні (далі – Концепція).

Метою цієї Концепції є визначення засад та створення умов для досягнення європейських стандартів якості послуг, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також виконання основних положень Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада» [101].

На виконання вказаної Концепції розпорядженням Кабінету міністрів України від 26.09.2011 року № 1014-р затверджено план заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні. Затвердженим планом закріплено покроковий перехід українського суспільства та держави до прозорого, відкритого та загальнодоступного електронного уряду [102].

Одним із таких урядових інформаційних ресурсів є Кабінет електронних сервісів Мін’юсту України (режим доступу: https://kap.minjust.gov.ua), який було запущено у роботу у квітні 2015 року.

З цього приводу Князєв К. зазначив, що це перший практичний крок у створенні електронного уряду в Україні в його повноцінній формі – пряме і швидке спілкування з державою без необхідності вистоювати черги в держустановах. Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України, на відміну від численних «єдиних вікон» інших відомств, найбільше відповідає концепції аналогічних порталів у європейських країнах – вибір адміністративної послуги з каталогу, оплата банківською карткою і миттєве отримання результату в цифровому вигляді [103].

Загальна частина Кабінету електронних сервісів Міністерства юстиції України пропонує: отримання документів з державних реєстрів Міністерства юстиції України в режимі онлайн; у державних реєстрах України в електронному вигляді; пошук інформації у державних реєстрах України; користування електронними системами звітності для тих осіб, які здійснюють спеціалізовану професійну діяльність; посилання на різні інформаційні джерела; пошук законодавчих документів, шаблонів (зразків) документів [104].

Звичайно, що впровадження таких сервісів оптимізує роботу урядових органів, мобілізує їх, робить прозорим і доступним отримання адміністративних послуг населенням.

За нашою оцінкою, на даному етапі в роботі електронної системи є можливості для вдосконалення. Одна з них – ідентифікація заявника. Наразі інформацію з державних реєстрів може отримати хто завгодно. Відповідно до прийнятої концепції електронного уряду, в Україні передбачено поки єдиний механізм ідентифікації громадянина на сайті держорганів – електронний цифровий підпис. Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» 22.05.2003 № 852-IV, електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписанта. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа [105]. Але на сьогоднішній день він поширений дуже слабко, і в електронному кабінеті Міністерства юстиції України майже не використовується.

З урахуванням неактивного використання ЕЦП серед користувачів електронних сервісів, замість ЕЦП в електронному кабінеті Міністерства юстиції введено альтернативний контроль громадян-запитувачів адмінпослуги онлайн. Як логін допускається «державна» поштова скринька @mail.gov.ua, для реєстрації якої потрібно вказати індивідуальний податковий номер.

На наш погляд, вказану проблему можна вирішити через популяризацію серед населення використання ЕЦП шляхом проведення інформаційних кампаній, розповсюдження рекламних роликів та постерів.

На особливу увагу в контексті нашого дослідження заслуговує питання про використання ще одного електронного ресурсу Міністерства юстиції України «Он-лайн будинок юстиції», який був презентований у квітні 2016 року і став продовженням ініціативи запровадження онлайн-сервісів. Він функціонує за адресою https://online.minjust.gov.ua. Вказаний проект – це додаткові можливості для кожного українця, який користується Інтернетом, додаткові сервіси для громадян у режимі онлайн, відсутність потреби спілкуватися з представником влади та можливість отримати послугу за кілька хвилин [106].

Вказаний сервіс створений з метою переведення всіх послуг Міністерства юстиції України в онлайн-режим. Це дасть можливість спростити життя пересічного українця, зменшити кількість бюрократичних процедур і запобігти корупції.

Користуватися «Он-лайн будинком юстиції» можуть всі без винятку громадяни з будь-якої точки світу, адже функціонування електронного сервісу побудоване на принципі екстериторіальності. Єдина необхідна умова – наявність Інтернету. При цьому інтерфейс розроблений таким чином, щоб не висувати значних вимог до якості мережі Інтернет.

Серед послуг, які запропоновані порталом «Он-лайн будинок юстиції» наступні:

- державна реєстрація створення юридичної особи;

- державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- державна реєстрація фізичної особи-підприємця/ припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням;

- повторна видача документів (витягів та свідоцтв) у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

- реєстрація громадських організацій та засобів масової інформації;

- отримання електронного цифрового підпису. Варто зазначити, що відповідно до інформації, яка розміщена на порталі, акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції України надає у користування споживачам послуг Центру надійний засіб електронного цифрового підпису Програмний комплекс користувача центру сертифікації ключів «ІІТ Користувач ЦСК». Програмний комплекс має експертний висновок Держспецзв’язку, який підтверджує його відповідність вимогам нормативних актів у сфері криптографічного захисту інформації [107].

Крім вказаних вище послуг «Он-лайн будинок юстиції» пропонує послугу SMS-маяк, зареєстровані користувачі якої зможуть отримувати миттєві повідомлення про статус будь-яких об’єктів нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також на порталі є розділ під назвою «Інформація з реєстрів», який поділений на категорії: організації, об’єднання, формування; майно та обтяження; нотаріуси, судові експерти, арбітражні керуючі; довіреності, бланки, апостилі; акти цивільного стану; очищення влади [107].

Поруч із зазначеними вище сервісами на порталі «Он-лайн будинку юстиції» реалізовано соціальний ліфт, завдяки якому на роботу до органів юстиції громадяни зможуть потрапити не через «зв’язки», а відповідно до своїх знань, вмінь та навичок. Всі вакансії органів юстиції розміщуються на цьому порталі. Тут також можна подати резюме. Після цього проводяться співбесіди і на роботу приймаються найбільш достойні претенденти [108].

Ще одним електронним порталом, на прикладі функціонування якого ми досліджуватимемо питання застосування процесуальних норм у системі надання адміністративних послуг є Єдиний державний портал адміністративних послуг, який функціонує за адресою https://poslugy.gov.ua/. Порядок ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 03.01.2013р. № 13 (далі - Порядок). У п. 1 Порядку визначено, що портал ведеться з метою забезпечення доступу суб’єктів звернення до інформації про адміністративні послуги з використанням Інтернету і є офіційним джерелом інформації про їхнє надання [109].

У п. 3 Порядку визначено, що портал забезпечує: доступ суб’єктів звернення до інформації про адміністративні послуги, суб’єктів їхнього надання та центри надання таких послуг; доступність для завантаження і заповнення в електронній формі заяв та інших документів, необхідних для отримання адміністративних послуг; можливість подання суб’єктами звернення заяв за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку; можливість отримання суб’єктами звернення інформації про хід розгляду їхніх заяв; можливість отримання суб’єктами звернення за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку результатів надання адміністративних послуг; можливість здійснення суб’єктами звернення оплати надання адміністративної послуги дистанційно, в електронній формі. Пунктом 5 Порядку визначено, що держателем порталу є Мінекономрозвитку [109].

Для зручності у користуванні портал поділений на частини: «Громадянам» та «Бізнесу». Кожна з частин поділена на окремі категорії: фінанси, нерухоме майно та будівництво, освіта та культура, природні ресурси та екологія, сільське господарство, транспорт, інші сфери господарської діяльності, реєстрація (реєстри), безпека та захист, зв'язок та інформатизація, громадянство, міграція, переїзд, соціальний захист, зовнішньоекономічна діяльність. У частині «Громадянам» виділено окрему категорію «Сім’я» [110].

Враховуючи те, що спектр адміністративних послуг, наведений у Переліку (згаданий вище у тексті) є достатньо великим, спробуємо описати місце процесуальних норм у наданні адміністративних послуг через електронні реєстри центрів надання адміністративних послуг та онлайн-сервіси Міністерства юстиції України, на прикладі здійснення реєстрації юридичної особи. Так, Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-VI (далі – Закон №755-VI) містить альтернативу при подачі документів для державної реєстрації. Так, ст.14 вказаного закону закріплено, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі [111]. При цьому зазначено, що документи в електронній формі подаються заявником через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи [111, ч. 3 ст. 14]. Тобто, закон визначає можливість подачі документів суб’єктом звернення до суб’єкта надання адміністративної послуги та право вибору форми подачі документів: особисто чи за допомогою електронного сервісу. Крім цього, в Законі №755-VI закріплено порядок (ст. 25) та строки розгляду (ст. 26) суб’єктом надання адміністративної послуги, поданих документів, а також визначено підстави призупинення розгляду документів та відмови у здійсненні державної реєстрації (ст.ст.27, 28) [111]. Такі норми, на наш погляд, і виступають нормами процесуального права у системі надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг у тому числі і через їхні електронні реєстри, оскільки вони є частиною процедури надання адміністративних послуг і мають загальнообов’язковий характер для суб’єктів надання адміністративних послуг.

Крім цього, на сучасному етапі розвитку нашої держави, громадяни мають можливість обрати для себе інший, альтернативний спосіб отримання адміністративної послуги через мережу Інтернет, шляхом використання електронних онлайн-сервісів. Як ми уже зазначали вище, такі електронні онлайн-сервіси розміщенні, зокрема, на веб-порталі Міністерства юстиції України.

Функціональна спроможність вказаних програмних продуктів дозволяє суб’єкту звернення отримати потрібну для нього послугу послідовно виконуючи ту чи іншу конфігурацію дій, визначених у електронних онлайн-сервісах, за відсутності контакту із представником влади, у максимально короткий строк. Функціонування вказаних сервісів здійснюється на основі і за допомогою процесуальних норм, які містяться у законах України, підзаконних правових актах. Останніми, як правило виступають окремі положення, що регулюють порядок роботи електронних онлайн-сервісів та правила (покрокову інструкцію) їхнього використання користувачами.

Так однією із адміністративних послуг, яку за потреби, можна отримати на веб-порталі «Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України» (https://kap.minjust.gov.ua) є послуга по отриманню відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Покрокова інструкція, на яку є посилання на сайті в розділі отримання відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, включає в себе процедурний порядок отримання такої послуги (інформаційної довідки). Так, для початку користувачу потрібно зареєструватися у системі, далі здійснити авторизацію за допомогою логіна та пароля, або електронного цифрового підпису, пройти перевірку даних особи-запитувача (користувача), вибрати варіант пошуку у вікні, що відкрилося та категорії, за якими здійснюватиметься пошук (адреса об’єкта нерухомості, його реєстраційні дані та ін.). Далі, за допомогою команди «Оплатити» здійснюється оплата, а результат пошуку (інформаційна довідка) з’являється на екрані та направляється користувачу на адресу його електронної пошти [112].

Серед великої кількості інших послуг, які є у Кабінеті електронних сервісів, користувачі можуть обрати послугу «Прийом громадян за допомогою відеозв’язку», завдяки якій є можливість поспілкуватися з керівництвом державних установ та відомств України у режимі відеоконференції. За допомогою відеоконференції можна також обмінюватися документами, файлами, аудіозаписами та будь-якою іншою інформацією у цифровому форматі.

Для отримання такої послуги також існує покрокова інструкція, яка визначає, що для цього потрібно: бути зареєстрованим користувачем Кабінету електронних сервісів; оформити заявку на прийом; дочекатися повідомлення від співробітника установи з підтвердженням дати та часу проведення зустрічі; отримати від адміністратора системи логін-пароль та встановити програму відеоконференц-зв’язку, за допомогою якої буде відбуватися спілкування; мати мінімальний набір обладнання: веб-камера, навушники або динаміки, мікрофон та доступ до Інтернет; в призначений час бути доступним для зустрічі в програмі відео-конференції [112].

Отримання вказаних вище послуг, є можливим саме завдяки тому, що покрокова інструкція містить у собі процесуальні норми, що забезпечують послідовність у діях користувача та дають йому можливість отримати послугу в цілому.

Крім Кабінету електронних сервісів можна скористатися перерахованими вище послугами «Он-лайн будинку юстиції».

Слід відзначити, що використання перерахованих адміністративних послуг, які можна отримати через електронний сервіс «Он-лайн будинок юстиції» здійснюється в порядку і на умовах визначених законами та іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, ті послуги, які стосуються реєстраційних дій мають надаватися з урахуванням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань», а також окремих положень, які регулюють техніко-правову сторону роботи вказаного порталу.

Варто зазначити, що положення про Он-лайн будинок юстиції та порядок роботи вказаного онлайн-сервісу на даний час перебувають на стадії затвердження.

Ще одним електронним сервісом, на прикладі якого ми розкриваємо питання про місце адміністративно-процесуальних норм у системі надання адміністративних послуг є електронний онлайн-сервіс Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Так, відповідно до п. 7 Порядку ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг, на порталі розміщуються: 1) інформація про суб’єктів надання адміністративних послуг та центри, через які вони надаються; 2) реєстр адміністративних послуг; 3) інформація про нормативно-правові акти з питань надання адміністративних послуг; 4) електронні форми заяв та інших документів, необхідних для отримання адміністративних послуг (далі - форми заяв); 5) база даних суб’єктів надання адміністративних послуг [109].

Крім цього, зазначено, що портал повинен передбачати можливість проведення перевірки інформації перед її розміщенням.

Відповідно до вказаного порядку, суб’єкти надання адміністративних послуг самостійно розміщують та оновлюють на порталі: інформацію про адміністративні послуги, які вони надають, та центри надання адміністративних послуг за формою відповідно до додатків; форми заяв. Інформація, що підлягає розміщенню на порталі, зміни до розміщеної інформації вносяться суб’єктами надання адміністративних послуг у триденний строк з дня виникнення відповідних підстав. Інформація на порталі розміщується та оновлюється шляхом автоматичного завантаження даних. Суб’єкти надання адміністративних послуг забезпечують проведення постійного моніторингу нормативно-правових актів з питань надання таких послуг з метою своєчасного оновлення інформації, розміщеної на порталі. Відповідальність за достовірність, повноту і своєчасність розміщення інформації на порталі покладається на суб’єктів надання адміністративних послуг [109, пп. 9-12].

Також порядок містить інші норми, в тому числі, і процесуальні, які безпосередньо стосуються призначення порталу, його роботи та захисту інформації, розміщеної на порталі.

Підсумовуючи даний підрозділ відповідно до поставлених завдань, нам вдалося:

- з’ясувати історію становлення сучасних центрів надання адміністративних послуг. Цю історію започаткувало комунальне підприємство «Солом’янка-Сервіс», створене на базі Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації ще у 2006 році. Одним з прототипів сучасних центрів надання адміністративних послуг є Центр адміністративних послуг «Прозорий офіс», який розпочав свою роботу у 2008 році на базі Вінницької міської ради. Актуальність створення вказаних структур продиктована вимогами часу а ефективність їхнього функціонування доведена тим, що вони, змінені та удосконалені, діють по сьогоднішній день. До того ж, сучасні Центри надання адміністративних послуг, на нашу думку, є проміжним етапом переходу від традиційної системи взаємодії осіб та суб’єктів публічної адміністрації до новітнього формату відносин за допомогою онлайн-сервісів: електронних реєстрів та веб-порталів;

- визначити, що відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. Крім цього, з’ясовано, що саме за допомогою процесуальних норм статика відносин, між особою (фізичною чи юридичною) та суб’єктом владних повноважень, перетворюється у динаміку, що, в свою чергу, відображає повноту адміністративної послуги та приводить до отримання результату, який є основним та вихідним елементом послуги;

- на прикладі надання адміністративних послуг, пов’язаних з реєстрацією юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань ми показали, яке місце посідають процесуальні норми в отриманні суб’єктом звернення названої адміністративної послуги через центри надання адміністративних послуг та за допомогою електронних сервісів.

Крім цього, в контексті досліджуваних питань та з метою подальшого ефективного функціонування електронних онлайн-сервісів вважаємо за необхідне проведення популяризації серед населення електронного цифрового підпису (ЕЦП), а також прийняти положення про «Он-лайн будинок юстиції» та порядок його використання і функціонування, проекти якого уже розроблено автором даного дослідження і є додатками до дисертаційного дослідження.

<< | >>
Источник: Куценко станіслав Ігорович. ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ. Київ –2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме 2.3. Адміністративно-процесуальні норми у сфері надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг та електронні онлайн-сервіси:

  1. Куценко станіслав Ігорович. ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ. Київ –2017, 2017
  2. ЗМІСТ
  3. ВСТУП
  4. РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НОРМ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ
  5. Поняття та правова природа процесуальних норм адміністративного права
  6. 1.2. Система і особливості процесуальних норм та їх роль і місце в адміністративному праві
  7. РОЗДІЛ ІІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ В АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ТА ЕЛЕКТРОННИХ ОНЛАЙН-СЕРВІСАХ
  8. 2.1. Процесуальні норми в адміністративно-забезпечувальних і правозахисних провадженнях
  9. 2.2. Процесуальні норми в адміністративно-юрисдикційних провадженнях
  10. 2.3. Адміністративно-процесуальні норми у сфері надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг та електронні онлайн-сервіси