<<
>>

Висновки до розділу 1.

Узагальнюючи отримані результати, можна зробити такі висновки:

- аналіз наукових праць із досліджуваної теми свідчить, що розгляд спеціальної юридичної літератури у умовах державно-правової розбудови, прагнення України війти в Європейський правовий простір не виключає необхідності здійснення подальших досліджень організаційно-правового аспекту підвищення кваліфікації прокурорів в Україні.

- здійснене теоретико-правове та методологічне дослідження підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в контексті визначення поняття і сутності, проведений аналіз дає змогу запропонувати такі авторські дефініції понять «професійна-компетентність прокурора» та «безперервне професійне навчання прокурора».

«Професійна-компетентність прокурора» це якісна характеристика прокурора як фахівця, що визначає рівень його професійних знань, умінь, навиків, спроможність прийняття із застосуванням позитивного досвіду роботи в органах прокуратури України правильних рішень, особисті високі моральні якості, комунікативні здібності та етична професійна поведінка.

«Безперервне професійне навчання прокурора» - системне, послідовне підвищення професійної компетентності прокурора впродовж всієї практичної діяльності в органах прокуратури України.

- впровадження нормативно-правового забезпечення системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в органах прокуратури відбувалося коли Україна входила у склад радянської держави. Крім того, можна констатувати, що на пострадянському просторі союзні держави (Російська Федерація, Казахстан) мають аналогічні системи підвищення кваліфікації прокурорів. Подальший розвиток правового забезпечення системи підвищення кваліфікації прокурорів має відбуватись з урахуванням європейських стандартів безперервного навчання прокурорів;

- інтеграція України в Європейське Співтовариство потребує підготовки нової генерації компетентних фахівців органів прокуратури та формування

професійно підготовленого кадрового потенціалу, тому безперечним є подальше становлення правового забезпечення функціонування безперервного професійного навчання прокурорів. Тому, однією з передумов входження України до Європейського освітнього простору є необхідність модернізації та оптимізації організації успадкованої від радянської системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників з європейськими стандартами організації безперервного навчання прокурорів.

- висвітлений досвід зарубіжних країн функціонування систем безперервного навчання прокурорів вказує, що у більшості європейських країн науково-навчальні заклади з підготовки, підвищення кваліфікації утворені з метою забезпечення спільного навчання та засад повноправності прокурорів і суддів як членів судового корпусу;

- системи безперервного професійного навчання прокурорів доцільно класифікувати на такі системи: пострадянська система підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників (Україна, Російська Федерація, Казахстан); система підготовки (підвищення кваліфікації) прокурорів соціалістичних країн (Китайська Народна Республіка); західноєвропейська система безперервного навчання для прокурорів і суддів (Румунія, Франція); система безперервного навчання та підготовки прокурорів у навчальних закладах при Верховному Суді (Австрія, Японія).

<< | >>
Источник: УСТИМЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОКУРОРІВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 1.:

  1. Розділ XXІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  2. 2.2 Правові норми, що регулюють правовідносини нижчого духовенства, причетників та монахів
  3. РОЗДІЛ 4 ПРАВО ЄС ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАМОВЛЕНЬ
  4. РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЙОГО ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ
  5. 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
  6. ВСТУП
  7. 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
  8. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  9. ВСТУП
  10. Висновки до розділу 2
  11. 2.1. Організаційні та правові проблеми проведення дізнання у Збройних Силах України та інших військових формуваннях
  12. ВСТУП
  13. 2.1. Захист трудових прав працівників за допомогою міжнародних норм та інституцій
  14. 2.2. Місце громадських організацій у механізмі захисту трудових прав працівників
  15. 1.1 Поняття та структура давності як юридичної конструкції кримінального права України
  16. 2.5 Юридичні наслідки застосування давності
  17. ВСТУП
  18. 1.4 Кримінальна відповідальність за незаконну міграцію у законодавстві інших держав