<<
>>

Характеристика систем безперервного навчання прокурорів у зарубіжних країнах.

Функціонування безперервного навчання прокурорів зарубіжних країн є актуальним питанням в теоретичний і практичній площині, оскільки осмислення окремих зарубіжних моделей навчання прокурорів надасть змогу врахувати кращий досвід, позитивні доробки та виокремити найбільш вдалі правові форми при розробці оптимальної системи безперервного професійного навчання прокурорів.

Вважаємо, для того, щоб визначити теоретичні, організаційні і практичні засади та шляхи удосконалення функціонування безперервного професійного навчання в органах прокуратури України необхідно розглянути особливості правового забезпечення та організації навчання прокурорів в зарубіжних країнах. При цьому, ми будемо дотримуватись основного принципу порівняння - принципу відповідності рівнів, форм, видів елементів порівняльних систем.

З моменту створення Рада Європи доклала чимало зусиль для встановлення загальних принципів законодавства, організації правових систем і практичної діяльності держав-учасниць [150]. Реформування органів прокуратури залишається одним із зобов’язань України перед вступом до Ради Європи. При цьому органи прокуратури України повинні змінитися шляхом перетворення в орган, який буде відповідати стандартам Ради Європи [166].

Таким чином, у зв’язку з важливістю забезпечення відповідних професійних знань прокурорів, на нашу думку, напрями реформування органів прокуратури України, повинні ураховувати європейські стандарти організації та функціонування безперервного навчання прокурорів.

Отже, передусім необхідно розглянути європейські стандарти щодо функціонування прокуратури та статусу прокурорів, закріплені у Рекомендації Rec(2000)19 щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства, ухваленій Комітетом міністрів Ради Європи 6 жовтня 2000 року, Звіт Венеціанської комісії з Європейських Стандартів щодо Незалежності судової системи: частина ІІ - Служба обвинувачення, Рекомендації CM/Rec(2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року (Рекомендація CM/Rec(2012)11).

Рекомендації Rec(2000)19 щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинства, ухвалені Комітетом міністрів Ради Європи 6 жовтня 2000 року, визначають, що професійна діяльність прокурорів, їх просування на посаді й переміщення здійснюються відповідно до відомих і об’єктивних критеріїв, такими як компетентність і досвід [166]. Крім того, прокурори повинні мати спеціальну підготовку до призначення та підготовку (підвищення кваліфікації) після призначення на посаду, а також додаткову спеціалізацію прокурорів у специфічних питаннях та специфічних сферах, отже спеціалізація розглядається як пріоритетний напрям підготовки (підвищення кваліфікації) і здійснення професійної діяльності. Прокурори повинні орієнтуватися в більшості галузей права та демонструвати високий рівень професійної поведінки. В більшості європейських країн правом і обов’язком прокурорів є професійна підготовка як до призначення на посаду, так і постійно в будь-який інший час.

Україна повинна вживати ефективних заходи для того, щоб переконатися, що прокурори мають відповідну підготовку до й після призначення на посаду. Прокурори, зокрема, повинні бути інформовані про: принципи і моральні обов’язки їх служби; передбачені Конституцією і законами гарантії підозрюваних, потерпілих і свідків; права і свободи людини, закріплені у Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, насамперед про права, що їх закріплено в статтях 5 і 6 Конвенції; принципи і практику організації роботи, керування, кадрового забезпечення, тощо [150].

Протягом усього періоду професійної діяльності прокурори повинні бути забезпечені відповідним навчанням, яке буде відповідати рівню навчання суддів. Навчальний процес має складатись з вивчення правових питань, проблем організації функціонування прокуратури. А також Рада прокурорів як експертний орган повинна відігравати важливу роль під час визначення навчальних планів [56].

Висновок (2012) № 7 консультативної ради Європейських прокурорів про управління ресурсами органів прокуратури прийнятий на 7-й пленарній зустрічі КРЄП (Страсбург, 26-27 листопада 2012 року) з питань, що стосуються функціонування органів прокуратури та сприяння ефективному впровадженню Рекомендації Rec(2000)19 Комітету міністрів у державах-учасницях стосовно ролі прокуратури у системі кримінального правосуддя [223], також наголошує на реформуванні органів прокуратури і запровадженні як спеціальної підготовки на посаду прокурора так і запровадження безперервного професійного навчання протягом професійної діяльності у прокуратурі.

Єдиних стандартів щодо повноважень та організації проходження служби в органах прокуратури не існує, є певні керівні принципи. Тому особливої уваги, на думку дисертанта, заслуговує дослідження форм організації безперервного професійного навчання прокурорів у окремих європейських країнах, на прикладі, Австрії, Румунії, Франції.

Закон про службу суддів і прокурорів Австрії регламентує обов’язок та загальний порядок участі прокурорів у безперервному навчанні. Федеральне Міністерство юстиції відповідає за координування навчальних заходів, а саме утворює Консультативну раду з питань безперервного навчання. Вказана Консультативна рада складається з представників Міністерства юстиції, вищих прокуратур, Асоціації австрійських суддів та асоціації австрійських прокурорів та відповідає за основні завдання з планування, розвитку і координації безперервного професійного навчання.

Федеральне Міністерство юстиції Австрії раз на рік публікує «Програму безперервного навчання суддів і прокурорів» на наступний період навчання та робить оголошення про кожний захід за два місяці до його початку. На цьому етапі прокурори можуть зареєструватись на цей захід, надати заявку на участь голові прокуратури та за результатами розгляду заявки отримати дозвіл для участі у навчальному заході.

Поточна програма безперервного навчання включає близько 300 семінарів та інших навчальних заходів на рік. В середньому прокурори проводять 5 днів на рік на безперервному професійному навчанні.

Навчальні заходи за юридичним напрямом охоплюють зміни у законодавстві Австрії. Інші навчальні заходи охоплюють різні галузі права, таких як основоположні права і права людини, боротьба з дискримінацією, ксенофобією та расизмом, допомога потерпілим, торгівля людьми, жорстоке ставлення до дітей тощо.

Крім того, серед заходів безперервного навчання є напрям - тренінги з міжособистісних навиків, який включає семінари з комунікації, вирішення конфліктів, риторики, прикладної психології, загальних та специфічних технік екзаменування (співбесіди з дітьми, жертвами насильства тощо), поводження з наркозалежними, управління персоналом, дидактика для лекторів і керівників семінарів тощо.

Викладачі юридичних предметів переважно прокурори і судді вищої кваліфікації, які не звільняються від основної практичної діяльності в прокуратурі та є доступними для викладання у початковій підготовці і безперервному навчанні. Для неюридичної галузі запрошуються зовнішні експерти.

Крім національних тренінгів прокурори Австрії мають можливість брати участь у міжнародних програмах, які пропонуються в рамках Європейського Союзу.

Особливістю організації безперервного навчання прокурорів у Австрії полягає у визначенні потреб у навчанні, оцінюванні програми безперервного навчання та місці проведення навчальних заходів.

При визначенні потреб у навчанні відповідальні особи повинні мати актуальну інформацію щодо визначенні необхідних галузей та предметів. З цією метою вони слідкують за нововведеннями у суспільстві, пріоритетами засобів масової інформації, науковими винаходами. Крім того, відповідальні особи вивчають звіти про внутрішні перевірки прокуратур, коментарі колегії адвокатів про прогрес судової системи, звіти засобів масової інформації, скарги на деякі справи тощо. В свою чергу прокурори про потреби у навчанні повідомляють через форми оцінювання та анкети.

Оцінювання програми безперервного навчання завжди пов’язане зі специфічними навчальними заходами та здійснюється через форми оцінювання семінару. Навчальний захід може бути оцінений як одне ціле або стосовно окремих питань. Крім того може бути оцінений тренер або викладач.

Заходи безперервного навчання проходять в приміщеннях сектору правосуддя та готелях.

Безперервне навчання прокурорів в Румунії регламентують - Закон Румунії № 304/2004 «Про організацію судових органів», Закон Румунії № 303/2004 «Про статус суддів і прокурорів», Закон Румунії № 317/2004 «Про Вищу раді магістратури», а також Положення про Національний інститут магістратури Румунії, прийняте рішенням № 320/2005 Вищої ради

магістратури, який визначає функціонування Національного інституту магістратури Румунії.

Відповідно до діючої нормативно-правової бази Румунії Національний інститут магістратури Румунії є державною організацією, з самостійною юридичною особою та підпорядкований Вищій раді магістратури Румунії, що здійснює свою діяльність з метою початкової підготовки суддів та прокурорів, а також підготовки працівників наглядових органів системи правосуддя, навчання практичних працівників без відриву від виробництва (безперервного навчання) та їх подальшої професійної підготовкою, зокрема, світових суддів і прокурорів. Особливістю його діяльності, є те, що окремо здійснюється підготовка викладацьких кадрів. Оскільки, закономірним є те, що у навчанні слухачів ключову роль відіграють викладачі, які призначаються з найкращих вищих навчальних закладів Румунії, з числа найдосвідченіших суддів і прокурорів. Викладачі повинні володіти професійним і педагогічним досвідом, стажем відповідної роботи в судових органах, мати друковані наукові праці і гарне знання іноземних мов. Кандидати на ці посади відбираються комісією та призначаються Вченою радою Національного інституту магістратури Румунії в умовах гласності і прозорості, які передбачають дотримання об’єктивних вимог, встановлених в затверджений Вищою радою магістратури стратегії набору кадрів викладачів. Також, слід звернути увагу, що викладачі раз на рік складають тест, який визначає можливість їх подальшого викладання в інституті.

У Національному інституті магістратури Румунії навчання практичних працівників проходить на факультеті з навчання без відриву від виробництва (безперервного навчання), головні завдання якого полягають у наступному: підготовка світових суддів у дусі європейського права з урахуванням судової практики ЄСПЛ і Європейського суду; про забезпечення інтенсивної підготовки кадрів за конкретним галузям права; підвищення репутації суддівського корпусу в очах населення; вимоги до суддів і прокурорам демонструвати свою позицію з питань державної політики; отримання не пов’язаної з судової діяльністю кваліфікації, що має конкретне відношення до професійної діяльності світових суддів; підготовка світових суддів згідно етичним і деонтологічним нормам; налагодження міцних зв’язків між світовими суддями і суспільством.

Правові форми, відповідно до яких здійснюється, безперервне навчання це семінари, конференції та практикуми, під час проведення яких викладачі Національного інституту магістратури і слухачі обговорюють актуальні проблеми практичної діяльності. Також, у цьому закладі розроблені з урахуванням потреб світових суддів і прокурорів у підвищенні кваліфікації інші форми навчання, які замінюють класичні форми: заочне (дистанційне) навчання, розміщення навчальних матеріалів на веб-сайті Національного інституту магістратури Румунії, на якому також організовано форум для обговорення.

З метою забезпечення однаковості в підготовці світових суддів, прокурорів для всіх апеляційних судів, практичних світових суддів і прокурорів безперервне навчання здійснюється на основі створених «модулів», які розповсюджені на території всієї країни і діють у шести регіональних центрах. Щорічні навчальні програми складаються в умовах гласності і прозорості. Згідно з положеннями законодавства, діючі світові судді і прокурори зобов’язані раз на три роки проходити навчання без відриву від виробництва (безперервне навчання), яке може бути організоване Національним інститутом магістратури, іншими вузами Румунії, чи за кордоном, а також в інших формах підвищення кваліфікації. У Румунії прокурори мають право на 10-денну оплачувану відпустку в році для проходження навчальних курсів. Заяви на їх проходження вони можуть подавати через мережу Інтернет, а Національний інститут магістратури оформлює їх і розробляє графік навчальних занять на наступний рік. Крім загальних обов’язків прокурорів брати участь у навчальному процесі, в законі перераховані обставини, в яких навчання стає обов’язковим, наприклад, для суддів, які отримали при проходженні службової атестації - «незадовільно», «задовільно» два рази поспіль при проходженні атестації [222].

Безперервне навчання прокурорів у Франції визначає окремий закон - Ордонанс Французької Республіки від 22 грудня 1958 року № 58-1270 «Про органічний закон стосовно статусу магістратури», який регламентує функціонування єдиного центру підготовки прокурорів і суддів.

Як зауважує Ю. Мірошнішенко, створення єдиного центру підготовки було з метою уніфікованого підходу для того, щоб прокурор і суддя однаково застосовували процедури і алгоритми своєї діяльності, так зване узагальнення практики певним професійним середовищем [91]. Отже, прокурори нарівні з суддями є повноправними членами судового корпусу. У Статуті магістратури підкреслюється, що під «час проходження служби будь-яка посадова особа судового відомства може бути призначена на посаду судді або на посаду прокурора».

Особливістю безперервного навчання прокурорів Франції є те, що вони проходять підвищення кваліфікації разом із суддями. Прокурори підвищують кваліфікацію в Національній школі магістратури, яка є державною установою адміністративного характеру та підпорядкована Міністерству юстиції, директор призначається Президентом Франції за поданням Міністра юстиції. Керівним органом Школи є адміністративна рада, яку очолює Голова касаційної інстанції.

У Національній школі магістратури передбачено два рівня безперервної підготовки: початкова та професійна підготовка кадрів [220]. Початкова підготовка кадрів полягає в навчанні до призначення на посаду; професійна підготовка кадрів здійснюється шляхом підвищення кваліфікації практичних прокурорів. Викладачі Національної школи магістратури з метою наближення навчального процесу до практики прокуратури Франції підлягають ротації кожні шість років, вони призначаються у судову систему для практичної діяльності на посади прокурорів і суддів. Навчальні напрями включають проведення таких навчальних заходів як: моделювання, які імітують практичні ситуації; робота в майстер-класі, що передбачає обмін знань у діалозі між практичними працівниками і слухачами; конференції; дебати, які дозволяють слухачам розвивати культуру ведення діалогу; письмові роботи; аудієнції, що дозволяють слухачу застосовувати певні навики під контролем досвідченого магістрата.

Національна школа магістратури Франції адаптує свій навчальний процес та курси для суддів і прокурорів до змін, які відбувається в магістратурі, юстиції та суспільстві. Вказані зміни стосуються самої Національна школа магістратури, її структури, забезпечення навчального процесу, персоналу, ресурсів, організаційної та наукової концепції навчальної роботи.

Постійна адаптація до суспільства, в якому працює Національна школа магістратури, призвела у січні 2009 року до вагомих змін у прийомі, початкової підготовці і підвищенні кваліфікації слухачів. У зв’язку з цим і спираючись на накопичений досвід, зроблено новий вибір - в плані конкурсних прийомних випробувань, загальної організації навчальної програми, передової оцінки слухачів, змісту і напрямів підвищення кваліфікації, а також в структурній, фінансовій, бухгалтерській та кадровій організації.

Завдання навчального курсу - ознайомити слухачів з французької державної школою, створеною для навчання суддів і прокурорів, з точки зору організації, навчального процесу та адміністрування. Розглядаються всі аспекти цієї організації: концепція, організація і функціонування різних елементів школи (заняття, дослідження, фінанси, кадри, міжнародні відносини, керівництво, головний секретаріат, інформатика); роль і основні завдання внутрішнього і зовнішнього контролю (фінансовий контроль, адміністративна рада, міністерський нагляд); недавні інновації в керівництві і управлінні (показники ефективності, ведення електронної документації тощо); розвиток навчального процесу від вертикальної структури навчання професії (суддя, прокурор, слідчий суддя, суддя у справах неповнолітніх тощо) до горизонтальної системи отримання фундаментальних знань та вмінь (етика і деонтологія, організаційна структура, судові контакти і комунікації, прийняття рішень тощо), оскільки, підготовка магістратів суддів і прокурорів відмінна тим, що включає професіоналізацію освітнього процесу.

Якісна підготовка магістрів: прокурорів і слідчих вимагає постійного підвищення кваліфікації викладачів, які її здійснюють. У Національній школі магістратури існує окремий курс для викладачів «Навчання викладачів», який має завдання - дозволити персоналу, відповідальному за навчання магістратів, зрозуміти зміст навчального процесу, навчитися застосовувати програми та навчальні матеріали, вести стажування, оцінювати результати для можливої корекції програм, підбивати підсумки та контролювати успіхи слухачів. За два тижні навчання викладачів розглядають такі теми: аспекти організації, керівництва і фінансування навчального закладу, теоретичний підхід до навчання практиків, особливості навчання судових працівників, визначення завдань навчання, концепція та розгортання навчальної програми, характеристики початкового навчання, визначення і концепція навчальних матеріалів, розробка та супровід стажувань, децентралізоване підвищення кваліфікації. Лекції з теорії чергуються з розборами конкретних прикладів і ситуацій, демонстрацією новаторського досвіду і семінарами.

З метою забезпечення інтерактивності курсу, кожен слухач повинен буде представити коротку доповідь про отриманні знання, освітні заняття та передати в Національну школу магістратури тексти статуту, навчальних програм, приклади практичних ситуацій, анкет і інших документів, необхідних для розуміння іншими учасниками основних завдань і можливих конкретних труднощів навчання в його країні, щоб група могла розробити за допомогою викладачів можливі оптимальні рішення [183].

Розглянемо організаційно-правові аспекти підвищення кваліфікації прокурорів в самостійних суверенних державах, які виникли після ліквідації СРСР: Російській Федерації, Казахстані. Отже, правовою основою системи підвищення кваліфікації прокурорських кадрів в РФ є Конституція РФ, Закон РФ від 29 грудня 2012 року № 273-ФЗ «Про освіту в Російській Федерації», Федеральний закон від 22 серпня 1996 року № 125-ФЗ «Про вищу і післявузівську професійну освіту», Федеральний закон «Про прокуратуру РФ», Положення про проходження служби в органах и установах прокуратури РФ, затверджене постановою Державної думи Федеральних зборів РФ від 23 червня 1997 року, Наказ Генерального прокурора РФ від 11 листопада 1996 року № 66 «Про основні напрямки роботи з кадрами в органах прокуратури РФ», Наказ

Генерального прокурора РФ від 28 листопада 1997 року № 71 «Про удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації прокурорсько- слідчих кадрів» та інші правові документи.

Слід зазначити, що у прокуратурі Російської Федерації приділяється увага розвитку і вдосконаленню безперервного навчання прокурорів. Наказом Генерального прокурора РФ від 4 жовтня 2010 року №373 «Про вдосконалення системи підготовки, підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки працівників органів прокуратури Російської Федерації» визначені основні завдання професійної підготовки, а саме: розвиток у працівників органів прокуратури професійно-психологічних якостей і навиків, необхідних для успішного вирішення конкретних практичних завдань; вдосконалення стилю і методів роботи керівників органів прокуратури з управління, навчання й виховання підлеглих працівників; впровадженню у практику передових форм і методів роботи, основ наукової організації праці.

Як зазначає Смірнов О.Ф., окремі питання підвищення кваліфікації кадрів в органах прокуратури РФ та взаємодії з науковими освітніми установами регулюються галузевими наказами і методичними рекомендаціями [163].

На нашу думку, необхідно звернути увагу, на правову регламентацію діяльності Академії Генеральної прокуратури РФ, отже її функціонування окрім перелічених нормативно-правових документів регулюється додатково: Типовим положенням «Про освітні установи вищої професійної освіти (вищий навчальний заклад) РФ», затвердженим постановою Правління РФ від 17 лютого 2008 року № 71, Федеральним законом від 17 січня 1992 року № 2202-1 «Про прокуратуру РФ» та іншими нормативними правовими актами РФ, включаючи правові акти Міністерства освіти і науки РФ, Генеральної прокуратури РФ, та Статутом. Дослідження вказаних правових актів дозволяє визначити особливості правового регулювання функціонування системи підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників в РФ.

Правові форми підвищення кваліфікації прокурорів в РФ професійного навчання прокурорських працівників і федеральних державних службовців навчання: в базових прокуратурах, в міжрегіональних центрах, в Академії Генеральної прокуратури РФ за програмами професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації; а також, з участі у роботі постійно діючих семінарів, конференцій, стажування в структурних підрозділах Генеральної прокуратури РФ, прокуратур суб’єктів РФ та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, самостійного навчання за індивідуальними планами [129].

В Академії Генеральної прокуратури РФ здійснюються такі види та рівні підготовки кадрів, а саме програми: вищої професійної освіти, післядипломної освіти (підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів), додаткової освіти (підвищення кваліфікації за основними професійними освітніми програмами Академії).

Управління Академією Генеральної прокуратури РФ здійснюється відповідно до законодавства РФ, нормативними правовими актами федерального органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері освіти, та Генеральної прокуратури РФ, Статутом Академії Г енеральної прокуратури РФ на принципах поєднання єдиноначальності і колегіальності.

Особливу увагу, привертає організація навчання прокурорів і слідчих у Інституті підвищення кваліфікації Академії Генеральної прокуратури РФ. Генеральна прокуратура РФ направляє до Інституту підвищення кваліфікації Академії Генеральної прокуратури РФ план набору слухачів, який містить відомості щодо їх персонального складу. Планування освітнього процесу здійснюється лабораторією організаційно-методичного забезпечення навчального процесу на основі пропозицій кафедр Інституту, Генеральної прокуратури РФ та прокуратур суб’єктів РФ. Навчальний план формується в Інституті із зазначенням категорій працівників і термінів навчання слухачів, передбачених планом набору слухачів, який затверджується директором Інституту на майбутній навчальний період за відповідною уніфікованою формою. Проект навчального плану узгоджується лабораторією організаційно- методичного забезпечення навчального процесу і в остаточному варіанті представляється для подальшого погодження із Генеральною прокуратурою РФ та затвердження відповідним проректором Академії [110].

Навчальні плани підвищення кваліфікації працівників органів та установ прокуратури розраховані на фахівців з вищою юридичною і іншим утворенням, які мають певний стаж роботи на займаній посаді. Вони підготовлені на основі наступних програм додаткової професійної освіти і програм професійної перепідготовки. Строки навчання складає три місяці у зв’язку з чим відбулось значне зменшення числа слухачів за програмами підвищення кваліфікації.

Також, слід зазначити, що в системі підвищення кваліфікації органів прокуратури РФ особливої уваги приділено правовій регламентації такої правової форми як наставництво. Метою наставництва в органах прокуратури є формування у прокурорів, які вперше призначені на службу в органи прокуратури, правосвідомості, системи цінностей і професійно важливих властивостей особистості, необхідних для бездоганного виконання службових обов’язків, підтримання в суспільстві високого авторитету прокуратури. Основними завданнями наставництва є: надання допомоги в адаптації працівників до служби в органах прокуратури; прискорення і оптимізація процесу розвитку професійних навичок і професійної майстерності; формування непримиренного ставлення до злочинів, інших правопорушень; розвиток здатності до подолання труднощів, самостійного і якісного виконання в будь-яких умовах покладених на працівника обов’язків відповідно до займаної посади; формування світогляду та системи цінностей прокурорських працівників, соціально і професійно значущих психологічних та морально- етичних якостей, сумлінності, дисциплінованості, свідомого і творчого ставлення до виконання службових обов’язків, дотримання етики та культури в роботі, прагнення до постійного досягненню високих результатів у роботі; виховання у працівників інтересу до служби в органах прокуратури, дорученої справи і прагнення до суворого додержання Присяги прокурора, Кодексу етики прокурорського працівника Російської Федерації, засвоєнню кращих традицій служби в органах прокуратури, а також уважного і шанобливого ставлення до

громадян, усвідомлення особистої відповідальності за виконання службових обов’язків і завдань прокуратури.

У прокуратурі Російської Федерації з метою успішного становлення на посадах прокурорських працівників визначені на регіональному рівні навчальні міні-центри - базові прокуратури, які зосереджують всі необхідні методи і форми роботи з підвищення кваліфікації та професійного рівня працівників прокуратур районної ланки. Також, слід зазначити, що такі прокуратури стали «мозковими центрами», здатними вирішувати проблемні практичні завдання.

У базових прокуратурах РФ крім проведення навчально-методичних семінарів та інших навчальних заходів проводяться модельні судові процеси, які організовується на основі розглянутих судами кримінальних справ. Ролі учасників модельних процесів розподіляються між досвідченими прокурорами. Метою проведення такого процесу є демонстрація молодим фахівцям модельного судового засідання, а й найголовніша мета це їх активна участь у роботі з виявлення помилок, порушень вимог Кримінального процесуального кодексу, які допускаються учасниками та після закінчення процесу уважно обговорюються [45].

В органах прокуратури Республіки Казахстан (далі - РК) правовою основою системи підвищення кваліфікації є: Конституція РК, Трудовим кодексом РК з особливостями, передбаченими Законом РК «Про правоохоронну службу», Законом РК «Про прокуратуру», Положенням про проходження служби в органах прокуратури РК, затвердженим Указом Президента РК від 20 травня 2008 року № 595, які регулюють діяльність правоохоронних органів й інші нормативні правові акти РК.

Підвищення професійного рівня та кваліфікації запроваджене для ефективного виконання службових обов’язків є обов’язком всіх співробітників правоохоронних органів РК [51].

З метою ефективного здійснення діяльності в органах прокуратури діє єдина система підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, яка проводиться всіма рівнями органів прокуратури. Професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації співробітників органів прокуратури проводяться в порядку, встановленому Генеральним прокурором РК [52]. В цілях забезпечення високого рівня професійної підготовки співробітників органів прокуратури діє система безперервного навчання і підвищення кваліфікації, у тому числі в рамках міжнародної співпраці. Відношення до навчання і зростання професіоналізму враховуються при рішенні питання про відповідність співробітника органів прокуратури посади, його заохочення і просування по службі [181].

Традиційна система підвищення кваліфікації в органах прокуратури РК в основному являє собою схему перепідготовки прокурорів за галузевим принципом.

Як зазначає Т. Хасенов, останнім часом з урахуванням потреб наближення навчального процесу до практичної діяльності було змінено структуру Інституту Генеральної прокуратури РК щодо додаткового укомплектування її висококваліфікованими практичними працівниками, вченими, затверджено нове Положення про Інститут. До цього часу не було регламентовано діяльність з підвищення кваліфікації кадрів органів прокуратури, що значно знижувало ефективність діяльності. Тому, Генеральним Прокурором РК 12 червня 2001 року було видано наказ №87 «Про заходи щодо підвищення кваліфікації та професійного рівня співробітників органів прокуратури», де вперше питання підвищення кваліфікації та професійного рівня співробітників органів прокуратури визначені в якості найважливішого завдання на сучасному етапі. Слід зазначити, що цим наказом було визначено також періодичність проходження курсів підвищення кваліфікації прокурорів - один раз на три роки, а для керівного складу - раз на п’ять років [202].

Відповідно до рішень колегій Генеральної прокуратури РК, вказівок Генерального прокурора РК Інститутом Генеральної прокуратури РК було розроблено в методичному плані актуалізовану систему підвищення кваліфікації прокурорів. Зокрема, розроблені і діють нові програми - «Вступ до спеціальності» для молодих фахівців, «Організація прокурорського нагляду на сучасному етапі» для прокурорів, включених до резерву для висунення, курс спеціального тренінгу для керівного складу.

Однак, разом з зим, на думку Т. Хасенова, короткострокові курси підвищення кваліфікації з максимальним терміном до 14 днів не вирішують в деталях всі питання освітнього і практичного плану. Він вбачає, що розумним компромісом є вивчення дійсно актуальних і практичних проблем, з урахуванням вимог щодо забезпечення законності в країні. Інститутом здійснюється активна взаємодія з відповідними галузевими підрозділами Генеральної прокуратури РК для підготовки і опрацювання методичних рекомендацій з проведення прокурорських перевірок, активного залучення в процес організації та спільного проведення курсів підвищення кваліфікації для прокурорів різних рівнів. Існує практика виступів перед слухачами прокурорів областей, міст, районів та проведення спільних семінарів. У цьому плані налагоджено активну взаємодію з Головною військовою прокуратурою РК, Управлінням кадрової роботи та іншими підрозділами Генеральної прокуратури РК. Спільно з Управлінням кадрової роботи Генеральної прокуратури РК на основі міжнародних стандартів розроблений і прийнятий Кодекс службової етики працівників органів прокуратури РК [202].

Є. Сердюкова зазначає, що безперервне навчання працівників прокуратури РК включає створення належних умов для самопідготовки, вивчення та вирішення проблемних питань формування правової статистики та ведення спеціальних обліків, організації стажування, проведення семінарів тощо [156].

Як зазначає Б. Абільдін, у базових прокуратурах Казахстану проводиться робота щодо організації навчального процесу, ведення аналітичної роботи та вирішення питань організаційного характеру при підготовці семінарів, проведенні стажування тощо. Під час забезпечення навчального процесу постійно вдосконалюється робота прокурорів, відповідальних за навчання, і молодих фахівців. З моменту впровадження базових прокуратур Казахстану

Інститутом Генеральної прокуратури Казахстану ім. С. Ескараева надається допомога щодо формування методичної основи навчання та надходять примірники різної юридичної та методичної літератури [1].

Сучасний співробітник прокуратури Республіки Казахстан - це висококваліфікований юрист, але має бути і психологом, і політологом, і дипломатом, володіти широкою ерудицією [156].

Цікавим на нашу думку є ознайомлення з організацією підвищення кваліфікації державних прокурорів, яке проходить у Центральному інституті підвищення кваліфікації прокурорів Китаї.

У Законі КНР «Про державних прокурорів» система підготовки кадрів, яка являє собою систему підвищення кваліфікації, визначено, що теоретичне і професійне навчання державних прокурорів проводиться в плановому порядку. Навчання державних прокурорів організовується за принципами поєднання теорії з практикою, читанні лекцій направлених на досягнення практичних результатів. Завдання підвищення кваліфікації державних прокурорів відповідно до чинних положень здійснюють державні коледжі, університети та інші установи, які організовують навчання та готують державних прокурорів. Результати навчання державних прокурорів і оцінки, отримані ними в ході навчання, використовують в якості одного з критеріїв для їх призначення та просування по службі [210].

Відповідно до Положення «Про підготовку прокурорів» підготовка співробітників органів прокуратури в КНР здійснюється на основі єдиної програми; вона складається з спеціалізованих установ освіти та наукових установ спеціальної підготовки. Спеціалізовані установи освіти поділяються з внутрішньовідомчих рівнями, які відповідають за: підготовку довгострокових, середньострокових та щорічних освітніх програм, планування і керівництво роботою нижчестоящими установами підготовки кадрів, планування і керівництво роботою професорсько-викладацького складу, організацію роботи з утвердження навчальних дисциплін, здійснення підготовки навчальних матеріалів, підручників та навчальних посібників, здійснення перевірки виконання планів роботи нижчестоящими установами, керівництво роботою з підготовки прокурорів за кордоном. Безпосереднє керівництво закладами підготовки співробітників на рівні провінцій, автономних районів міст центрального підпорядкування і міст провінційного підпорядкування здійснюють політвідділи відповідних прокуратур.

У змістовному плані професійна підготовка поділяється на дві складові: теоретична підготовка та практична підготовка. Теоретична підготовка співробітників прокуратури включає в себе два аспекти: політико-теоретичну підготовку та юридичну підготовку. Правильна політична підготовка - одна із найважливіших вимог у системі підвищення кваліфікації співробітників прокуратури. Мета політичної підготовки - підвищення здатності правильного розуміння і з’ясування політики партії і держави, адаптація даних установок до процесу правозастосування.

Співробітники прокуратур складають щорічний єдиного державного іспит. Систематичне проведення такого іспиту в Китаї розглядається як об'єктивна умова цілеспрямованого підвищення кваліфікації всіх співробітників прокуратури. Зміст процесу підготовки до іспиту передбачає вивчення нового законодавства, проблем і практики його застосування.

Професійна практична підготовка співробітників органів прокуратури включає в себе вивчення проблем функціонування прокуратури, придбання спеціальних знань і навичок, необхідних для виконання завдань, поставлених перед прокуратурою. Основні напрямки професійної практичної підготовки: прокурорський нагляд за веденням справ про тяжкі злочини, прокурорський нагляд за веденням справ про злочини, спрямованих на «розкол країни», злочинах про державну зраду, прокурорський нагляд за законністю правових актів, прокурорський нагляд за законністю політичних установок, особливості перевірки справ, за якими проводилось слідство органами державної безпеки, особливості порушення та відмови від порушення кримінальних справ, підтримання державного обвинувачення, прокурорський нагляд за законністю діяльності судів, прокурорський нагляд за виконанням судових рішень, прокурорський нагляд за законністю в діяльності виправно-трудових установ і тюрем і т.д. [210].

В системі державної служби Японії «Кенсей» (стажування, вдосконалення навичок) - підвищення кваліфікації, займає саме пріоритетне значення. У статті 73 Закону про державного службовця (1947 року) передбачається, що планування і здійснення стажування державних службовців контролюється Прем’єр-Міністром Японії, а безпосередньо даним питанням займається Кадрове агентство Японії. Згідно з правилами, встановленими цим агентством, за свою кар’єру чиновник проходить стажування кілька разів і в самих різних формах - від двотижневих курсів, що читаються в Інституті підвищення кваліфікації державних службовців «Кокка комуін кенсюдзе», до дворічного стажування в зарубіжних центрах.

Отже, розглянемо один з найбільш елітарних і специфічних видів «Кенсей» - стажування державних службовців японської системи юстиції - суддів, прокурорів і адвокатів.

Варто відзначити, один із найважчих іспитів при вступі на держслужбу в Японії вважається юридичний іспит, після якого претендент на посаду державного службовця має пройти півторарічне стажування в Юридичному інституті Верховного суду Японії, наділений функціями підготовки кадрів для Міністерства юстиції Японії та підвищення їх кваліфікації. Відповідно до затвердженого Порядку стажисти призначаються безпосередньо Верховним судом Японії [88] з осіб, які здали юридичний іспит. Щороку їх кількість становить близько 1000 осіб.

Програма стажування та її змістовне наповнення визначається розпорядженням Верховного суду. Загальний термін стажування складає вісімнадцять місяців. З них перші шість - базове стажування. Потім шість місяців - практичні заняття у Верховному суді, три місяці - в Генеральній прокуратурі і три - в Колегії адвокатів Японії. Більш детальний розклад затверджується безпосередньо директором Інституту. Після закінчення стажування проводиться підсумковий іспит.

Цікавим є факт, що суміщення стажування з якими-небудь іншими заняттями або з іншою роботою не допускаються. Поїздки стажиста всередині країни в період стажування допускаються тільки у випадку завчасного подання повідомлення директору Інституту, а закордонні поїздки - тільки з його особистого дозволу. Отже, юридичний інститут - це орган, створений при Верховному суді Японії для підвищення кваліфікації та підвищення рівня знань суддів, прокурорів та стажерів-юристів, а також для керівництва теоретичними та практичними дослідженнями в галузі юриспруденції та вдосконалення навичок у цій сфері. Стажисту нараховують стипендію, відповідну первісним окладу державного службовця. При цьому кожен стажер бере на себе зобов’язання - виключно слідувати цілям стажування.

В Інституті ведеться ґрунтовне вивчення теоретичних знань юридичних законів і джерел. При цьому не менша увага приділяється інтерактивним формам і методам забезпечення їх дотримання в практичній діяльності. Одним з важливих постулатів роботи судді, прокурора в Японії розглядається облік соціального середовища при розгляді тієї чи іншої справи, впливу його наслідків на життя суспільства.

Практичні заняття в Інституті часто проходять у вигляді імітаційної гри - «проведення суду з розподілом ролей між прокурором, адвокатом і суддею». За основу беруться випадки з реального судової практики. В результаті формується дух «єдиної команди», який допомагає всім учасникам процесу у подальшій роботі. Унікальною рисою японської системи стажування юристів є однакове навчання в ній всіх майбутніх професійних учасників судового процесу: суддів, прокурорів і адвокатів. Навіть отримавши потім різні професії, вони залишаються, як показує практика, членами однієї соціальної групи з єдиною ціннісною орієнтацією [38,С. 120-122]

Таким чином, можна підсумувати, що розглянуті у цьому підрозділі особливості організації та правового забезпечення систем підвищення кваліфікації та безперервного навчання прокурорів у зарубіжних країнах дозволяють класифікувати вказані системи, враховуючи місце прокуратури у механізмі органів державної влади та низку спільних рис, відмінностей і особливостей у правовому забезпеченні та організації навчання.

1. Класифікація систем підвищення кваліфікації та безперервного навчання прокурорів:

- пострадянська система підвищення кваліфікації прокурорів (Україна, Російська Федерація, Казахстан);

- система підготовки (підвищення кваліфікації) прокурорів соціалістичних країн (Китайська Народна Республіка);

- західноєвропейська система безперервного навчання для прокурорів і суддів (Румунія, Франція);

- система безперервного навчання та підготовки прокурорів у навчальних закладах при Верховному Суді (Австрія, Японія).

2. У всіх розглянутих зарубіжних країнах прокурори мають нормативно закріплений у правовому забезпеченні органів прокуратури обов’язок періодично підвищувати кваліфікацію та проходити безперервне професійне навчання.

3. Зважаючи на різноманітність національних інституційних систем органів прокуратури, які існують у різних країнах, правове забезпечення, організація підвищення кваліфікації і безперервного професійного навчання прокурорів відбувається переважно у державних спеціалізованих навчальних закладах.

4. У ряді країн (Австрія, Румунія, Франція, Японія) спеціалізовані навчальні заклади здійснюють одночасно підготовку прокурорів поряд із суддями. Це обумовлено статусом і положенням прокуратури у системі органів державної влади кожної окремої країни.

5. Навчання організовується відповідно до навчальних планів, які постійно актуалізуються згідно зі змінами у законодавстві та потребами прокуратур. Навчальні плани передбачають проведення теоретичних та практичних навчальних занять.

<< | >>
Источник: УСТИМЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОКУРОРІВ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Характеристика систем безперервного навчання прокурорів у зарубіжних країнах.:

  1. ЗМІСТ
  2. ВСТУП
  3. Методологічна основа дослідження та поняття підвищення кваліфікації прокурорів.
  4. Характеристика систем безперервного навчання прокурорів у зарубіжних країнах.
  5. Концептуальні засади розробки оптимальної моделі системи безперервного професійного навчання прокурорів.