ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета, яка використовувалася при проведені опитування суддів, органів прокуратури, органів внутрішніх справ, державної прикордонної служби України, державної міграційної служби України та

науково-педагогічних працівників

На кафедрі кримінального права та процесуКиївського університету права НАН України проводиться дисертаційне дослідження щодо кримінально-правових та кримінологічних аспектів незаконної міграції.

АНКЕТУВАННЯ.

Анкетування анонімне. Просимо взяти у ньому участь.

Ваші кваліфіковані відповіді сприятимуть повноті і всебічності дослідження.

Дякуємо за участь в анкетуванні.

Відомості про респондента

Рід занять:

? суддя;

? прокурор;

? слідчий;

? працівник ДМС України;

? працівник ДПС України;

____________________________

Стаж роботи за фахом ____років.

1. Яким є Ваше ставлення до криміналізації незаконного переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК України)?

? позитивне;

? негативне;

?Ваш варіант __________________________________________________.

2. Яким є Ваше ставлення до криміналізації порушення порядку в’їзду або виїзду з тимчасово окупованої території (ст. 332-1 КК України)?

? позитивне;

? негативне;

? Ваш варіант __________________________________________________.

3. Чи вважаєте Ви, що встановлений у Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» порядок в’їду на територію Автономної Республіки Крим та виїзду з неї є неправомірним обмеження права на свободу пересування в межах території держави.

? так;

? ні;

? Ваш варіант________________________________________.

3. У більшості кримінальних кодексів країн пострадянського простору встановлено відповідальність за організацію незаконної міграції в окремій статті.

? так;

? ні;

? відповідальність за організацію незаконної міграції передбачено у ст. 332 КК України (організація незаконного переправлення осіб через державний кордон);

? Ваш варіант __________________________________________________.

4. Чи вважаєте Ви недоліком законодавця відсутність вказівки у диспозиції ст. 332 КК України щодо вчинення дій, які полягають у незаконному переправлення через державний кордон України, їх організацію, керівництво таким діями або сприяння їх вчиненню саме з метою незаконної міграції?

? так;

? ні;

? Ваш варіант __________________________________________________

5.У ст. 331 КК України, що декриміналізована у 2004 році, було встановлено відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України. Як на Вашу думку, чи є підстави для криміналізації таких дій на сьогодні з огляду на збройну агресію Російської Федерації?

? так;

? ні;

? статтю декриміналізовано згідно взятих державою міжнародних зобов’язань;

? криміналізації підлягає незаконне перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства з метою заподіяння шкоди інтересам держави, вчинення злочинів на території держави (кримінальними мігрантами).

? Ваш варіант_________________________________________________.

6. У законодавстві про кримінальну відповідальність окремих країн-членів ЄС встановлено відповідальність за незаконне перетинання державного кордону країни під час дії заборони на в’їзд після депортації. Чи доцільно на Вашу думку запозичити такий досвід окремих країн ЄС?

? так;

? ні.

7. У статтях Особливої частини КК відсутня норма, яка б передбачала відповідальність за вчинення дій, що полягають у забезпеченні незаконного перебування іноземців, або осіб без громадянства на території України встановлено адміністративну відповідальність.

Як на Вашу думку, чи слід криміналізувати дії, що полягають в забезпеченні незаконного перебування на території України іноземців та осіб без громадянства?

? так;

? ні.

? необхідно виключити ст. 204 КУпАП та криміналізувати дії, що складають адміністративне правопорушення шляхом внесення доповнень до ст. 332 КК України;

? Ваш варіант______________________________________________

8. Чи доцільно внести ст. ст. 332, 332-1 КК України до переліку злочинів, за вчинення яких до юридичної особи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

? так;

? ні.

9. Як на Вашу думку, чи варто доповнювати ч. 3 ст. 332 та ч. 332-1 КК України кваліфікуючою ознакою, що визначає форму співучасті у виді вчинення відповідних діянь особою, яка бере участь у транснаціональних організаціях з огляду на транснаціональний характер злочинів, пов’язаних із незаконною міграцією?

? так;

? ні.

10. У юридичній науці усі країни за ознакою здійснення міграційних процесів поділяються на країни походження мігрантів, країни-транзитери мігрантів та країни, куди прямують мігранти. Дайте відповідь, до яких країн з наведеної класифікації належить Україна?

11. Які з наведених нижче умов на сьогодні найбільше сприяють незаконній міграції на територію України?

? ліберальне законодавство України у сфері здійснення міграційних процесів;

? відсутність технічного захисту державного кордону України з Республікою Білорусь та Російською Федерацією;

? наявність непідконтрольних органам державної влади ділянок державного кордону на території Автономної Республіки Крим та в окремих районах Донецької та Луганської областей;

? географічне розташування України та наявність безпосередніх кордонів із кількома країнами ЄС

? тяжке соціально-економічне становище мігрантів в країні-походження.

12. У законодавстві про кримінальну відповідальність багатьох країн ЄС встановлено відповідальність за підбурення громадян держави до незаконної еміграції в інші країни. Як на Вашу думку, чи потрібно встановлювати відповідальність за такі дії у КК України:

? так;

? ні.

13. Чи вважаєте Ви доцільним доповнити ст. 332 КК України кваліфікуючою ознакою у вигляді спричинення шкоди здоров’ю особі, яку незаконно переправляли через державний кордон?

? так;

? ні.

Додаток Б

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень

до Кримінального кодексу України (Щодо удосконалення

відповідальності за незаконну міграцію)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

В Особливій частині КК диференціація кримінальної відповідальності за незаконну міграцію не забезпечує повноту кримінально-правової охорони у сфері кримінально-правової охорони здійснення міграційних процесів через відсутність відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України, організацію незаконного перебування мігрантів на території України. Для забезпечення рівності кримінально-правової охорони недоторканності державного кордону, окремих ділянок державного кордону, що не контролюються державними органами, тимчасово окупованої території та усунення прогалин у законодавстві України про кримінальну відповідальність, доцільно криміналізувати незаконне перетинання державного кордону з метою заподіяння шкоди інтересам держави.

З метою гармонізації кримінальної відповідальності за незаконну міграцію з міжнародними зобов’язаннями держави необхідно внести зміни до ст. 332 КК та доповнити її такою кваліфікуючою ознакою як нелюдське або принижуюче гідність поводження з мігрантами.

Для врахування вимог, що визначені у п. б ч. 1 ст. 6 Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, слід передбачити у ст. 332 КК України відповідальність за вчинення дій, пов’язаних із забезпеченням перебування незаконних мігрантів на території України (підробку документів, що надають право на тимчасове або постійне проживання, надання житла, незаконне працевлаштування тощо). Відповідальність за такі дії передбачена у кримінальних кодексах більшості країн ЄС. Також, наприклад, згідно ст. 201 а КК Турецької Республіки особи, які сприяють незаконній міграції, або особи, які виготовляють для незаконних мігрантів підроблені документи, що посвідчують особу або проїздні документи в корисливих цілях, або особи, що вчиняють замах на такі правопорушення, якщо навіть вчинене діяння становить інший злочин, засуджуються окремо.

У ч.

З огляду на те, що транснаціональні злочинні угруповання використовують в механізмі незаконного переправлення осіб через державний кордон юридичні особи (туристичні агентства, агентства по працевлаштуванню тощо) необхідно внести до переліку злочинів, за вчинення яких передбачено можливість застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, за вчинення злочинів, передбачених у ч.ч. 2, 3 ст. 332 та ч.ч. 2, 3 ст. 332¹ КК, що надасть можливість підвищити ефективність кримінально-правової протидії незаконній міграції. Аналіз санкцій у цих частинах статей вказує на те, що це злочини середньої тяжкості (ч. 2 ст. 332¹) та тяжкі злочини (ч.ч. 2. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 332¹ КК України).

Прийняття пропонованого проекту сприятиме створенню ефективної протидії незаконній міграції кримінально-правовими засобами.

2. Цілі й завдання прийняття акта

Метою прийняття Закону є приведення КК у відповідність до міжнародних стандартів у сфері обсягу криміналізації суспільно небезпечних діянь, пов’язаних із організацією незаконної міграції.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту

Законопроектом пропонується доповнити Особливу частину КК новою статтею Незаконне перетинання державного кордону України» та встановити відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, або особою, яка депортована з України із забороною в’їзду на її територію під час дії відповідної заборони

Також пропонується закріпити нову редакцію назви та диспозиції ч.ч.

Пропонується доповнити ст. 332 КК новою частиною четвертою та встановити відповідальність за організацію незаконного перебування на території України іноземців або осіб без громадянства шляхом надання транспортних засобів або підроблених документів, або житлового чи іншого приміщення, а також надання іноземцям та особам без громадянства інших послуг для незаконного переміщення або перебування на території держави з метою отримання, прямо або опосередковано, фінансової та матеріальної вигоди

Законопроектом також передбачається доповнення п. 4 ч. 1 ст. 96-3 КК України статтями 332 та 332¹ з метою поширення заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у разі вчинення злочину, пов’язаного із організацією незаконної міграції.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання поряд з КК України діють розділ ІІ Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та додаткові протоколи до неї, Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, окремі закони та прийняті на їх виконання підзаконні нормативно-правові акти, що встановлюють порядок та способи перетинання державного кордону України та адміністративного кордону тимчасово окупованих територій.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (Щодо удосконалення і відповідальності за незаконну міграцію)» не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (Щодо удосконалення і відповідальності за незакону міграцію)» сприятиме ефективному забезпеченню кримінально-правового захисту державного кордону шляхом криміналізації незаконного перетинання державного кордону з метою заподіяння шкоди інтересам держави; криміналізації дій, спрямованих на забезпечення незаконного перебування мігрантів на території України.

Поширення переліку злочинів, за вчинення яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру до юридичних осіб надасть можливість здійснювати ефективну протидію незаконній діяльності організованих груп та злочинних організацій, що отримують значні прибутки від організації незаконної міграції та легалізують їх через легально створені юридичні особи.

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ

«Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (Щодо удосконалення і відповідальності за незаконну міграцію)»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) такі зміни:

1. Пункт четвертий частини першої статті 96³ викласти у такій редакції: «вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою-четвертою статті159¹статтями 160, 260, 262, 332, 332¹, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу».

2. Доповнити Кодекс статтею 331¹ такого змісту:

Стаття 331¹. «Незаконне перетинання державного кордону України».

«1. Незаконне перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, або особою, яка депортована з України із забороною в’їзду на її територію під час дії відповідної заборони – карається....»

3. Назву статті 332 викласти у такій редакції:

«Незаконне переправлення осіб через державний кордон України або організація незаконного перебування в Україні іноземців або осіб без громадянства»

4. Частину першу статті 332 викласти у такій редакції:

«1. Незаконне переправлення особи через державний кордон України, організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод – карається…».

5.Частину другу статті 332 викласти у такій редакції:

«2. Ті самі дії,вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я такої особи або вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або пов’язані з нелюдським поводженням або поводженням, що принижує гідність такої особи,– карається....».

6.Частину третю статті 332 викласти у такій редакції:

«3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, з корисливих мотивів, або участь у транснаціональній організації, що здійснює незаконне переправлення осіб через державний кордон України – карається».

7. Доповнити статтю 332 нової частиною четвертою такого змісту:

«4. Організація незаконного перебування на території України іноземців або осіб без громадянства шляхом надання транспортних засобів або підроблених документів, або житлового чи іншого приміщення, а також надання іноземцям та особам без громадянства інших послуг для незаконного переміщення або перебування на території держави з метою отримання, прямо або опосередковано, фінансової та матеріальної вигоди, – карається….».

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України П. Порошенко

Додаток В