Висновки до розділу 2
Проведені у розділі 2 дослідження дають підстави зробити такі висновки.
Докорінні суспільно-політичні та економічні зміни в Україні зумовили бурхливий розвиток ринкових відносин, у тому числі і в аграрному секторі.
Становлення ринкової економіки в Україні, на жаль, супроводжується деякими негативними похідними, серед яких і тимчасові кризові явища на селі в цілому, і в аграрному виробництві зокрема. В умовах тотального зубожіння села, масового занепаду аграрного виробництва гостро постає питання забезпечення належної збереженості вирощеного урожаю, продукції тваринництва, техніки та інших товаро-матеріальних цінностей на селі. Охорона майна сільськогосподарських товаровиробників, як комплекс організаційно-правових заходів, за таких соціально-економічних умов постає в новому світлі – це питання повинно розглядатися як обов’язкове у господарсько-підприємницькій діяльності на всіх стадіях виробничого процесу у сільському господарстві, а тому також є принципово важливим напрямком контрольної діяльності держави у галузі сільськогосподарського виробництво, який поки що не знайшов належного відображення у діяльності контрольних органів у сільському господарстві.Таким чином, змiст державного управлiння сiльським господарством сьогодні охоплює контрольно-наглядовi функцiї широкого спектру дiяльностi сiльськогосподарських підприємств, органiзацiй, установ, об’єднань незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
Адміністративно-юрисдикційні повноваження державних сільськогосподарських інспекцій класифіковані за критерієм повноти:
– повні адміністративно-юрисдикційні повноваження;
– неповні адміністративно-юрисдикційні повноваження;
– державно-владні повноваження з окремими ознаками адміністративної юрисдикції.
Враховуючи конституційне закріплення принципу верховенства права (ч. 1 ст. 8), непорушність права приватної власності (ч.
4 ст. 41) та застосування конфіскації майна виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ч. 6 ст. 41), дефініції правової категорії майна, визначеної чинним Цивільним кодексом України (ст. 177), вбачається дискусійним концептуальний підхід теорії адміністративного права до інституту адміністративної відповідальності у частині правомірності юрисдикційних повноважень усіх, крім суду, органів адміністративної юрисдикції по накладенню адміністративних стягнень у вигляді штрафу, оскільки наявність таких повноважень у органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (несудових органів) є неконституційною, а тому – незаконною.Вбачається логічною систематизація органів адміністративної юрисдикції у сільському господарстві України за критерієм відомчої належності. З урахуванням об’єднання контрольно-інспекційних органів, підвідомчих МінАП України, назвою „державні сільськогосподарські інпекції”, така систематизація може мати наступний вигляд: систему органів адміністративної юрисдикції у сільському господарстві України складають державні сільськогосподарські інспекції, інспекційні органи Мінохоронприроди та Держкомводгоспу України.
І група: державні сільськогосподарські інспекції:
– Державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держсортслужба);
– Українська державна насіннєва інспекція (Укрдержнасінінспекція);
– Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція;
– Головна державна інспекція захисту рослин (Головдержзахист);
– Державна служба з карантину рослин (Укрголовдержкарантин);
– Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини);
– Головна державна племінна інспекція (Головдержплемінспекція);
– Державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства;
– Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Держконтрольсільгосппрод);
– Державна інспекція по технічному нагляду за технічним станом машин, обладнання та якістю пально-мастильних матеріалів (Держтехнагляд).
ІІ група:
– Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція);
– Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція).
ІІІ група:
– органи Державного комітету водного господарства України (Держкомводгосп).
Еще по теме Висновки до розділу 2:
- Розділ XXІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
- РОЗДІЛ 4 ПРАВО ЄС ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАМОВЛЕНЬ
- РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЙОГО ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ
- 1.3. Реалізація кримінальних процесуальних гарантій прав потерпілого при здійсненні досудового розслідування
- ВСТУП
- 1.1. Сутність адміністративно-правових відносин у сільському господарстві
- 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
- ВСТУП
- Висновки до розділу 2
- 2.1. Організаційні та правові проблеми проведення дізнання у Збройних Силах України та інших військових формуваннях