ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов’язаного із визначенням сутності, змісту та видів адміністративних актів, які приймаються органами прокуратури, у результаті чого отримано такі найважливіші результати.

1. Термін «орган публічної адміністрації» означає систему органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, а також суб’єкти делегованих повноважень, які здійснюють публічно-владні функції з метою досягнення публічного інтересу та надійного забезпечення прав й свобод людини і громадянина.

2. Адміністративні акти органів публічної адміністрації, прийняті відповідно до Конституції України та законів України, є обов’язковими до виконання всіма суб’єктами – органами, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами в межах території, на яку розповсюджується юрисдикція відповідного органу. Такі адміністративні акти є основною юридичною (адміністративно-правовою) формою реалізації завдань та функцій цих органів. Шляхом видання адміністративного акта органи публічної адміністрації вирішують те чи інше питання (загальне чи індивідуальне), що виникає у процесі їх діяльності, в інтересах реалізації завдань та функцій певних суб’єктів. Адміністративні акти, прийняті органами публічної адміністрації, створюють юридичну основу для виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин, або є юридичним фактом, який викликає виникнення, зміну або припинення певних правових відносин.

3. Застосування наукового методу сходження від загального до конкретного дозволило дійти обґрунтованого висновку про існування окремого інституту адміністративного права – інституту адміністративних актів органів публічної адміністрації, одним із видів яких є адміністративні акти органів прокуратури.

4. Аналіз наукових поглядів щодо видів вимог, що висуваються до адміністративних актів, дозволив виділити процесуальну форму, яка передбачає регламентований законодавством порядок оформлення процесуальних дій у процесі здійснення органами прокуратури своїх повноважень, яким визначені вимоги до реквізитів, самого тексту акта, послідовності викладення тексту та його розташування у документі.

5. Адміністративні акти органів прокуратури слід класифікувати за конкретними критеріями, а саме: 1) залежно від компетенції органів прокуратури (нормативні, індивідуальні, договірні, останні з яких поділяються на координаційні адміністративні договори, міждержавного та міжвідомчого характеру); 2) залежно від функції органів прокуратури (регулятивні та охоронні); 3) залежно від спрямованості діяльності органів прокуратури (у сфері соціального захисту інвалідів, неповнолітніх; у сфері оплати праці; у сфері охорони здоров’я; у сфері адміністрування податків; у сфері енергозбереження; у сфері додержання вимог бюджетного, регуляторного, митного, банківського, природоохоронного законодавства; у сферах зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності; у сфері протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом); 4) залежно від суб’єкта прийняття (ті, які приймаються Генеральним прокурором України, заступниками Генерального прокурора України, керівниками структурних підрозділів, прокурорами (помічниками прокурорів), ті, які приймаються спільно з іншими правоохоронними органами; 5) залежно від наслідків для адресата (позитивні та негативні); 6) за напрямками впливу (зовнішньоорганізаційні та внутрішньорганізаційні); 7) за формою тільки письмові; 8) за назвою (накази, розпорядження, постанови, подання, вказівки, інструкції, доручення, договори, припис, протест).

6. Основним критерієм класифікації адміністративних актів органів прокуратури є їх напрямки діяльності (внутрішньоорганізаційний та зовнішньоорганізаційний).

7. До адміністративних актів органів прокуратури при здійсненні зовнішньоорганізаційної діяльності слід віднести наступні акти: 1) які приймаються в ході встановлення відповідності актів, що видаються всіма органами, підприємствами, установами та організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) які приймаються у сфері нагляду за додержанням законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) які приймаються у сфері нагляду за додержанням законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього природного середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності; 4) міжвідомчого та координаційного характеру, прийняття яких пов’язано заходами, направленими на боротьбу із організованою злочинністю та корупцією; 5) які приймаються за результатами розгляду звернень громадян, що надійшли до органів прокуратури тощо.

8. Внутрішньоорганізаційні правозастосовні адміністративні акти органів прокуратури поділяються на юрисдикційні та неюрисдикційні.

Нормативні внутрішньоорганізаційні акти класифіковані на: 1) акти, які регламентують порядок організації, структуру та штатну чисельність органів прокуратури; 2) акти, які регламентують порядок проходження служби в органах прокуратури; 3) акти, які закріплюють порядок роботи зі зверненнями громадян в органах прокуратури; 4) акти, що закріплюють організацію взаємодії структурних підрозділів органів прокуратури України.

9. Процедури прийняття адміністративних актів органів прокуратури поділено на: процедуру прийняття нормативного адміністративного акта, процедуру прийняття індивідуального адміністративного акта, процедуру укладання адміністративного договору.

Процедура прийняття нормативного адміністративного акта органу прокуратури включає наступні стадії: 1) встановлення необхідності видання такого акта, 2) підготовка проекту, 3) погодження проекту, 4) прийняття адміністративного акта, 5) оприлюднення прийнятого акта.

10. Автором встановлено, що чинне законодавство, яке регламентує діяльність органів прокуратури України, не містить єдиного нормативного акта, який би досконало регламентував діяльність органів прокуратури з прийняття адміністративних актів.

11. Чинний Закон України «Про прокуратуру» потребує змін з метою приведення у відповідність із сучасними реаліями суспільного розвитку змісту і характеру правового регулювання порядку прийняття адміністративних актів органами прокуратури. Законодавче врегулювання процедур прийняття адміністративних актів органами прокуратури є одним з найактуальніших завдань у сфері реформування діяльності органів прокуратури України.