<<
>>

Індивідуальні заходи запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності

Як відомо, мета індивідуальної профілактики - це недопущення вчинення злочину конкретною особою. Якщо виходити із загального вчення про індивідуальну профілактику злочинів, - в контексті розглядуваної проблематики вона має здійснюватись у двох формах: по-перше, усунення тих детермінант, які сприяють вчиненню злочину у сфері нотаріальної діяльності. Для цього висуваються вимоги щодо проведення заходів організаційно - управлінського, економічного, ідеологічного характеру; по-друге, вона передбачає безпосередній вплив на особу, яка вчинила або схильна до вчинення зловживань у сфері нотаріальної діяльності, для чого необхідно знати характерні риси особи злочинця, мікросередовище, в якому перебуває особа, обставини, які впливають на її зневажливе ставлення до виконання своїх обов’язків.

Таким чином, для індивідуальної профілактики злочинів у сфері нотаріальної діяльності важливе значення має не лише безпосереднє запобігання порушенням вимог здійснення нотаріальної діяльності, але й усунення явищ і процесів, які негативно впливають на виконання обов’язків нотарфуса. Суть індивідуальної профілактики полягає у своєчасному виявленні осіб, які недбало ставляться до своїх обов’язків, і застосуванні до них заходів, що націлені на запобігання цій злочинній поведінці. Індивідуальна профілактика щодо осіб, від яких можна чекати вчинення злочинів, повинна проводитись працівниками органів юстиції, працівниками правоохоронних органів, органів прокуратури, громадськими організаціями та іншими суб’єктами профілактики.

Коли говорять про заходи індивідуальної профілактики службових злочинів, вказують на те, що вони повинні мати застережливий або обмежувальний характер і полягають у встановленні певних вимог, обмежень чи заборон стосовно осіб, які претендують на службу в органах державної влади, проходять таку службу чи звільнилися з неї [171].

Ці заходи мають профілактичне спрямування, головною метою якого є: недопущення на державну службу осіб, які за своїми моральними та діловими якостями не можуть перебувати на такій службі; обмеження можливостей щодо використання влади або службового становища для протиправного задоволення особистого інтересу чи інтересів третіх осіб.

При цьому кожен із таких профілактичних заходів спрямовується на досягнення спеціальної мети. Застосування першого виду заходів (установлення певних вимог та обмежень у разі прийняття на зазначену службу) має на меті не допустити в органи виконавчої влади осіб, попередня діяльність яких несумісна з перебуванням на державній службі, які за своїми діловими та моральними якостями не можуть перебувати на державній службі, прагнуть використати владу як засіб незаконного збагачення або для сприяння діяльності організованих злочинних угруповань.

Іншими словами, ці обмеження мають на меті убезпечити публічну владу від осіб, схильних до вчинення службової недбалості, і таким чином запобігти поширенню службової недбалості в суспільстві.

З невеликими поправками все вище наведене може бути ефективним й по відношенню до нотаріальної діяльності. Водночас слід констатувати, що сучасна процедура добору кадрів нотаріату не використовує всі можливості профілактики на індивідуальному рівні. Вимоги, що ставляться до кандидатів, а також сам порядок набуття статусу нотаріуса, зосереджені на перевірці кваліфікації кандидатів на посаду нотаріуса. Вивчення його морально-етичних якостей, встановлення обставин його життя, що можуть свідчити про наявність криміногенних ризиків у його діяльності в разі набуття статусу нотаріуса, з’ясування джерел його доходів та майнового стану, достатнього для початку незалежної нотаріальної діяльності, - не є пріоритетними для органів, які займаються таким добором.

Між тим уявляється, що саме на цій стадії можна ефективно протидіяти проникненню до лав нотаріусів осіб, які потенційно здатні до протиправних дій, зловживання своїми повноваженнями.

Одним із найважливіших заходів індивідуальної профілактики є суворе дотримання встановлених правил добору кадрів на посади в нотаріаті України. Необхідно ретельно перевіряти ділові та моральні якості кожного кандидата, які претендують на статус нотаріуса, щоб виключити саму можливість набуття статусу нотаріуса людьми нечесними, корисливими, безвідповідальними, забезпечити постійний контроль за виконанням нотаріусом покладених на нього обов’язків з точки зору доброчесності, відданості справі та компетенції.

Вище ми вже звертались до Правил професійної етики нотаріусів України. В контексті розглядуваної проблематики варто нагадати, що ці Правила, між іншим, визначає перелік дій, що підривають професійну гідність нотаріуса: астирливе і неодноразове нав’язування своїх професійних послуг; надання юридичної допомоги шляхом шахрайських або інших незаконних дій; вчинення або участь у вчиненні незаконних дій; використання для особистих цілей грошей, цінних паперів, прийнятих на зберігання або вилучених під час вжиття заходів щодо охорони спадкового майна померлих громадян; договори або домовленість з іншими, ніж практикуючий нотаріус, особами про розподіл або передачу коштів, одержаних за вчинення нотаріальних дій; пияцтво та наркоманія; аморальні дії по відношенню до своїх колег та представників інших юридичних професій.

Крім того, Правилами окремо передбачено, що нотаріус не має права використовувати своє офіційне становище для невиправданого здобування особистої користі або особистої та фінансової користі для своєї сім’ї. На наш погляд, ці профілактичні заходи, як заходи другого виду, мають включати також заходи, спрямовані на недопущення конфлікту державних і приватних інтересів; унеможливлення зловживання повноваженнями; виявлення доходів та майна, отриманих неправомірним шляхом; запобігання подальшій злочинній поведінці у сфері нотаріальної діяльності.

Заходи третього виду спрямовані на недопущення завдання особою, яка позбавлена статусу нотаріуса, шкоди інтересам держави й суспільства шляхом використання інформації або інших можливостей, пов’язаних з попередньою діяльністю, а також виключення можливості їхнього використання в особистих інтересах чи інтересах інших осіб.

Важливою складовою індивідуальної профілактики злочинності у сфері нотаріальної діяльності є не тільки посилення вимог до кандидатів у нотаріуси, а й створення системи, коли особа, одного разу ставши нотаріусом, не повинна відчувати свою безконтрольність, вседозволеність, неприступність та безкарність. Не можна сказати, що в цьому напрямку в державі нічого не робиться. Так, запроваджена в органах юстиції система періодичних перевірок діяльності державних та приватних нотаріусів, а також інститут розгляду скарг фізичних та юридичних осіб на дії чи бездіяльності нотаріусів органами юстиції, окрім вирішення безпосередніх своїх завдань, грають важливу профілактичну роль. Уявляється, що існування періодичного контролю має дисциплінувати навіть тих нотаріусів, які з тих чи інших мотивів допускають у своїй діяльності можливість вчинення протиправних дій, пов’язаних із зловживанням своїми повноваженнями.

Однак, можливо, слід розглянути питання про посилення соціального контролю за діяльністю нотаріусів. При цьому варто мати на увазі, що особливою незахищеністю перед зловживаннями у сфері нотаріальною діяльністю є особи похилого віку, неповнолітні та такі, що мають вади здоров’я.

У такій ситуації контроль за нотаріальною діяльністю має супроводжуватися ще й підтримкою осіб вказаних категорій, роз’яснювальною роботою, посиленням ролі органів соціального захисту, органів опіки та піклування.

Запобіжні заходи можуть бути передбачені як у спеціальних нормативно-правових актах, так і в нормативних актах, що регламентують діяльність нотаріату. У повсякденній діяльності нотаріус має бути орієнтований демонструвати таку поведінку, з якої однозначно випливатиме, що він не терпить будь-яких проявів зловживань чи перевищень повноважень як зі свого боку, так і з боку своїх колег, відхиляє пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує професійні питання і приватне життя, при найменших ознаках пропозицій щодо протиправних дій інформує правоохоронні органи, органи юстиції та заінтересованих осіб.

Незважаючи на те, що діяльність у сфері нотаріату не вважається публічною службою (принаймні, діяльність приватних нотаріусів), нотаріус зобов’язаний декларувати свої доходи та доходи своєї сім’ї в порядку та у строки, визначені законодавством України; повинен ретельно виконувати свої громадянські обов’язки, у тому числі фінансові зобов’язання, в порядку і розмірах, установлених законом.

Важливе значення для підвищення ефективності віктимологічної профілактики має роз’яснення законодавства, яке регламентує діяльність нотаріату, та законодавства, яке застосовується нотаріусами, з’ясування громадської думки щодо якості надання нотаріальних послуг, ділової репутації окремих нотаріусів. Ефективність запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності може бути досягнуто лише за умови системного підходу до цієї вкрай важливої проблеми.

Варто мати на увазі, що як й у випадку із запобіганням службовій злочинності, спеціально-кримінологічні заходи на індивідуальному рівні щодо запобігання злочинності у сфері нотаріальної діяльності мають бути спрямовані на корекцію негативних якостей особистості в цілому і на формування відповідного ставлення її до своїх професійних обов’язків [72].

У зв’язку з цим не можна не відзначити, що не всі зміни у законодавстві України, які сталися останніми роками, мали позитивний вплив на питання вирішення завдань запобігання злочинам взагалі, та їх окремим видам зокрема.

Як приклад можна навести виключення з кримінального процесуального законодавства інституту окремої ухвали слідчого, прокурора чи суду. На наш погляд, такий крок був принаймні передчасним, якщо не зайвим. Склалася ситуація, коли суд, навіть коли вбачає ознаки правопорушень у діях осіб, що безпосередньо не причетні до вчинення злочину у конкретному кримінальному провадженні, позбавлений можливості ефективно реагувати на це. Повною мірою це стосується й злочинних проявів у сфері нотаріальної діяльності.

У кримінології вважається, що індивідуально-профілактичні заходи можуть бути корисними з метою запобігання несумлінного ставлення до своїх обов’язків, які вчиняються за звичкою. Це, так би мовити, звичний злочин з точки зору кримінологічної класифікації. Здійснення його є наслідком того, що особа до вчинення цього злочину звикла за подібних умов неодноразово допускати аналогічні порушення норм чи правил, які не призводили до настання небезпечних наслідків, або рівень суспільної небезпеки останніх не досягав кримінально караного. І в останньому разі особа за звичкою діяла подібним чином, але непередбачувана зміна певної умови порушила сподівання уникнути цих наслідків, що призвело до злочинного результату [71, С. 18].

Звичайно, ефективність своєчасного профілактичного втручання з метою зупинити розвиток небезпечної звички щодо недопущення особи до вчинення злочину, не викликає сумнівів. Разом з тим проведення такої профілактики потребує своєчасного виявлення осіб з потенційно небезпечною звичною поведінкою, яке і є початком індивідуально-профілактичного запобігання. У випадку з нотаріусами це вкрай важко з причин, які неодноразово називались нами у цьому дослідженні. Тому можна стверджувати, що у питаннях індивідуальної профілактики злочинності у сфері нотаріальної діяльності існують дуже обмежені можливості запобігання таким злочинам до їх вчинення.

<< | >>
Источник: САЛАМАТОВА МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Запоріжжя - 2015. 2015

Скачать оригинал источника

Еще по теме Індивідуальні заходи запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності:

  1. Стаття 20. Права контролюючих органів
  2. РОЗДІЛ 4 ПРОБЛЕМИ КАРАНОСТІ ФІКТИВНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
  3. ЗМІСТ
  4. ВСТУП
  5. Нотаріат в Україні: поняття, завдання, правове регулювання і принципи діяльності
  6. Злочини у сфері нотаріальної діяльності: кримінально-правова характеристика
  7. Висновки до Розділу 1
  8. Детермінація злочинності у сфері нотаріальної діяльності
  9. 3.1. Поняття та основні заходи загальносоціального запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  10. Спеціально-кримінологічне запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  11. Індивідуальні заходи запобігання злочинам у сфері нотаріальної діяльності
  12. Висновки до Розділу 3
  13. ВИСНОВКИ
  14. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  15. 3.2. Професійні таємниці та їх охорона у сфері кримінального судочинства
  16. ВИСНОВКИ