<<
>>

Особливості розробки і прийняття підзаконних регуляторних актів

У процесі своєї діяльності органи державної влади та місцевого самоврядування можуть видавати акти, які за своєю правовою природою є регуляторними в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 1 Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дає два визначення терміна регуляторний акт: це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно -правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно - правовим актом.

Нормотворчий процес, пов'язаний із прийняттям регуляторного акту, має бути спрямований на реалізацію таких принципів:

1) доцільності - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

2) адекватності - відповідність форм та рівня державного регулювання го сподарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

3) ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акту максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально

необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

4) збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

5) передбачуваності - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

6) прозорості та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторно ї діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до Закону регуляторна діяльність включає в себе такі етапи:

1. Підготовка регуляторного акту. Полягає у затвердженні регуляторним органом плану діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів на наступний календарний рік. План має затверджуватися не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом, та повинен містити: визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджений План, а також зміни до нього оприлюднюються не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Із вказаного вище зрозуміло, що регуляторна діяльність здійснюється планово шляхом затвердження у встановлені строки плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів. Планування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з підготовки проектів регуляторних актів здійснюється в рамках підготовки та затвердження планів

роботи відповідних органів у порядку, встановленому регламентами. Отже, з цього слід зробити висновок: для здійснення регуляторної діяльності органам державної влади та місцевого самоврядування недостатньо затвердження плану діяльності з підготовки проектів регуляторного акту на наступний рік — ці заходи слід включити до свого плану роботи та визначити відповідні положення щодо здійснення органом державної влади або місцевого самоврядування регуляторної діяльності у своєму регламенті роботи.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акту, який не внесений до затвердженого Плану, цей орган повинен внести відповідні зміни до Плану не пізніше 10 робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Щодо кожного проекту регуляторного акту його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз готується до оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій.

При підготовці Аналізу розробник проекту регуляторного акту повинен:

1) визначити та проаналізувати проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин, а також оцінити важливість цієї проблеми;

2) обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання;

3) обґрунтувати, чому визначена проблема не може бути розв'язана за допомогою діючих регуляторних актів, та розглянути можливість внесення змін до них;

4) визначити очікувані результати прийняття запропонованого регуляторного акту, у тому числі здійснити розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акту;

5) визначити цілі державного регулювання;

6) визначити та оцінити усі прийнятні альтернативні способи досягнення встановлених цілей, у тому числі ті з них, які не передбачають безпосереднього державного регулювання господарських відносин;

7) аргументувати переваги обраного способу досягнення встановлених цілей;

8) описати механізми і заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта;

9) обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта;

10) обґрунтовано довести, що досягнення запропонованим регуляторним актом встановлених цілей є можливим з найменшими витратами для суб'єктів господарювання, громадян та держави;

11) обґрунтовано довести, що вигоди, які виникатимуть внаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати та/або вигоди не можуть бути кількісно визначені;

12) оцінити можливість впровадження та виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги;

13) оцінити ризик впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта;

14) обґрунтувати запропонований строк чинності регуляторного акта;

15) визначити показники результативності регуляторного акта;

16) визначити з аходи , за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття.

У разі, якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами го сподарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально -конкретні приписи, то Аналіз готується лише щодо норм, які

регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Методику підготовки Аналізу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативно сті регуляторного акта» [286]. Вона є обов'язковою для застосування розробниками проектів регуляторних актів. Порушення її вимог може стати підставою у подальшому для скасування вже прийнятого акта [408; 401; 400]. Так, згідно з Методикою підготовки аналізу при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначаються:

1) причини та умови виникнення проблеми;

2) обґрунтування неможливості її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів;

3) суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.

При визначенні та оцінці усіх прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання:

1) наводяться не менше ніж два можливих способи;

2) оцінка кожного із способів;

3) причини відмови від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми;

4) аргументи щодо переваги обраного способу.

В описі механізму, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідних заходів наводяться основні принципи і способи досягнення цілей державного регулювання та визначається ступінь їх ефективності.

При обґрунтуванні можливості досягнення цілей у разі прийняття регуляторного акту наводиться:

1) оцінка впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акту з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть

впливати на виконання вимог регуляторного акту;

2) оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

3) характеристика механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії регуляторного акту;

4) періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог регуляторного акту.

Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акту провадиться із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

Для проведення аналізу вигод та витрат установлюється певний період. Розмір кожної вигоди та витрати обчислюється з використанням статистичних даних, даних наукових досліджень та опитувань, а також даних, одержаних з інших джерел. На підставі обчисленого розміру кожної вигоди та витрати підсумовується загальний розмір.

Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акту здійснюється з урахуванням достатності цього строку для розв'язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання.

Прогнозні значення показників результативності регуляторного акту встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності регуляторним актом, обов'язковими з яких повинні бути:

1) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією регуляторного акту;

2) кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія регуляторного акту;

3) розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог регуляторного акту;

4) рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень регуляторного акту.

Прогнозні значення показників результативно сті регуляторного акту можуть бути виражені у кількісній формі. У разі неможливості обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди або витрати наводиться текстовий опис результативності регуляторного акту.

При визначенні заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акту, зазначаються:

1) строки проведення базового та повторного відстеження результативності регуляторного акту;

2) вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження;

3) групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні;

4) наукові установи, що залучатимуться для відстеження.

Кожен проект регуляторного акту, внесений на розгляд зазначених рад, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акту принципам державної регуляторної політики та порядку підготовки Аналізу.

Кожен проект регуляторного акту оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. У випадках, встановлених Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акту.

Про оприлюднення проекту регуляторного акту його розробник повідомляє у спосіб, передбачений ст. 13 Закону, якою встановлено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності:

1) План та зміни до нього - шляхом опублікування в друкованих ЗМІ регуляторного органу, а у разі їх відсутності — у друкованих ЗМІ, визначених регуляторним органом, та/або шляхом розміщення Плану та змін до нього на

офіційній сторінці регуляторного органу в мережі Інтернет;

2) повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, проект регуляторного акту та Аналіз - шляхом опублікування в друкованих ЗМІ розробника проекту, а у разі їх відсутності — у друкованих ЗМІ, визначених розробником проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акту в мережі Інтернет;

3) звіт про відстеження результативності регуляторного акту - шляхом опублікування в друкованих ЗМІ регуляторного органу, який прийняв регуляторний акт, а у разі їх відсутності — у друкованих ЗМІ, визначених регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці регуляторного органу в мережі Інтернет.

До того ж, при визначенні регуляторним органом друкованих ЗМІ, в яких публікуються зазначені вище документи, перевага надається офіційним друкованим ЗМІ та забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого ЗМІ. Витрати, пов'язані з оприлюдненням вказаних документів, фінансуються розробником проекту регуляторного акту або регуляторним органом, який їх оприлюднює.

Якщо в межах адміністративно -територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані ЗМІ, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, то зазначені документи можуть оприлюднюватися у будь- який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно -територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Отже, проект регуляторного акту разом із Аналізом оприлюднюється не пізніше 5 робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акту.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту повинно

містити:

1) стислий виклад змісту проекту регуляторного акту;

2) поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких надсилаються зауваження та пропозиції;

3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акту та Аналізу (назва друкованого ЗМІ та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акту та Аналіз, або інформація про інший спосіб оприлюднення);

4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;

5) інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, встановлює розробник проекту регуляторного акту. Цей строк не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акту та Аналізу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акту та Аналізу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду його розробником. За результатами розгляду розробник проекту регуляторного акту повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Як видно, Законом чітко визначено, що розробник зобов'язаний розглядати лише отримані у встановлений ним строк зауваження та пропозиції. Отже, розглядати та враховувати чи відхиляти зауваження та пропозиції, які надійшли після закінчення цього строку, він не зобов'язаний.

Важливий момент — оприлюднення проекту регуляторного акту не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь -яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акту.

Оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих

органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд за сідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:

1) оприлюднюються проекти актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії ради;

2) можуть повторно оприлюднюватися проекти актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії ради.

У разі оприлюднення проекту акту за рішенням ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію його розробника виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.

Якщо проект не був оприлюднений або був оприлюднений частково, він не може бути прийнятий, так як не доведений у повній мірі до всіх зацікавлених осіб Ця норма є запорукою можливості громадськості ознайомитись з повним текстом проекту та внести свої пропозиції та зауваження. Іншої процедури прийняття та перегляду регуляторних актів Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не передбачено. Прийняття регуляторних актів з порушенням вимог Закону, що призводить до порушення прав громадськості на передбачуваність дій органів влади та врахування думки, є підставою для звернення до суду з відповідним позовом [190].

Зазначені вимоги здійснюються з метою проведення відкритих обговорень питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю, за участю представників громадськості для вироблення оптимального та збалансованого рішення щодо впр овадження певних норм (правил) державного регулювання сфери господарських відносин [343].

2. Прийняття регуляторного акту, яке, у тому числі має включати його

оприлюднення у встановленому порядку.

3. Відстеження результативності регуляторного акту; заходи, спрямовані на оцінку стану впровадження регуляторного акту та досягнення цим актом цілей, задекларованих при його прийнятті.

Стосовно кожного регуляторного акту послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. У свою чергу, відстеження результативності регуляторного акту включає виконання заходів з відстеження результативності та підготовку і оприлюднення звіту про відстеження результативності. Для відстеження результативно сті регуляторного акту можуть бути використані статистичні дані, дані наукових досліджень та соціологічних опитувань.

Базове відстеження результативності регуляторного акту здійснюється до дня набрання чинності цим актом або набрання чинності більшістю його положень. Якщо для визначення значень показників результативності регуляторного акту використовуються виключно статистичні дані, базове відстеження може бути здійснене після набрання чинності цим актом або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності регуляторного акту.

Повторне відстеження результативності регуляторного акту здійснюється через рік з дня набрання ним чинності або набрання чинності більшістю його положень, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом або більшістю його положень, якщо рішенням регуляторного органу, який його прийняв, не встановлено більш ранній строк.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акту здійснюються раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності акту, у тому числі і в разі, коли дію регуляторного акту, прийнятого на визначений строк, було продовжено після закінчення цього визначеного строку.

Одержані при здійсненні повторного відстеження рез ультативності

значення показників результативності порівнюються із значеннями цих показників, що були одержані при здійсненні базового відстеження. Періодичні відстеження результативності здійснюються з метою перевірки сталого досягання регуляторним актом цілей, задекларованих при його прийнятті, після здійснення повторного відстеження результативності акту.

Якщо строк дії акту, встановлений при його прийнятті, є меншим ніж один рік, періодичні відстеження його результативності не здійснюються, а повторне відстеження результативності здійснюється за три місяці до дня закінчення визначеного строку, якщо інше не встановлено рішенням регуляторного органу, який прийняв акт, але не пізніше дня закінчення визначеного строку.

Відстеження результативності регуляторного акту здійснюється за Методикою відстеження результативності регуляторного акта, затвердженою постановою КМУ від 11.03.2004 р. № 308 [203]. Так, згідно з Методикою відстеження стосовно регуляторного акту здійснюється базове, повторне та періодичне відстеження. У процесі відстеження встановлюється кількісне та якісне значення для кожного показника результативності, визначеного під час проведення аналізу впливу регуляторного акту. Базове, повторне та періодичне відстеження здійснюється на основі показників і даних, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акту, а види даних, що використовуються для відстеження, визначає регуляторний орган. У разі коли для встановлення кількісних та якісних значень показників результативності регуляторного акту необхідна інформація, якої не містять статистичні дані та дані наукових досліджень, проводиться опитування сукупності респондентів в усній чи письмовій формі.

У звіті про результати відстеження зазначаються: 1) вид та назва регуляторного акту, результативність якого відстежується, дата його прийняття та номер. У разі проведення базового відстеження дата прийняття і номер акту не зазначаються; 2) назва виконавця заходів з відстеження; 3) цілі прийняття регуляторного акту; 4) строк виконання заходів з відстеження; 5)

тип відстеження (базове, повторне, періодичне); 6) методи одержання результатів відстеження; 7) дані та припущення, на основі яких відстежувалася результативність, а також способи одержання даних; 8) кількісні та якісні значення показників результативності регуляторного акту; 9) оцінка результатів реалізації регуляторного акту та ступеня досягнення визначених цілей.

4. Перегляд регуляторного акту, заходи, спрямовані на приведення регуляторним органом прийнятого ним акту у відповідність з принципами державної регуляторної політики.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачає здійснення перегляду регуляторних актів: 1) на підставі аналізу Звіту; 2) за ініціативою регуляторного органу, який його прийняв; 3) в інших випадках, передбачених Конституцією та іншими законодавчими актами України.

У разі наявності зазначених вище підстав, регуляторний орган, який прийняв регуляторний акт, а у випадках, передбачених Конституцією України та Законами України, — інший орган, може приймати рішення про: 1) зупинення дії регуляторного акту; 2) визнання регуляторного акту неконституційним ; 3) скасування регуляторного акту; 4) необхідність залишення регуляторного акту без змін; 5) необхідність перегляду регуляторного акту.

Слід зазначити, що порушення наведеної вище процедури може ставати підставою для скасування акту органу або посадової особи місцевого самоврядування. Так, в своїй практиці Вищий адміністративний суд України, зокрема, вказує: «Статтею 36 Закону України «Про засади державної регуляторно ї політики у сфері господарської діяльності» визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова

особа місцевого с амоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями. Враховуючи, що проект рішення міської ради області від № з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, не був оприлюднений, а отже порушена процедура його прийняття, суд першої інстанцій, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, скасувавши дане рішення» [404].

У той же час, окремі акти, які хоча і підпадають під визначення регуляторного акту, вимогами Закону не охоплюються. Виключний перелік таких випадків наведено в самому Законі. До таких випадків, зокрема, належить регуляторна діяльність, пов'язана із прийняттям:

1) стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;

2) актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації;

3) актів, що містять державну таємницю України;

4) актів, що містять індивідуально -конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально -конкретні приписи;

5) актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово -комунальні послуги.

Положення Закону України «Про загальні засади державної регуляторно ї діяльності» передбачають основи регуляторної діяльності та визначають особливості її здійснення органом місцевого самоврядування. Проте кожна рада може розробити та затвердити власний Порядок здійснення нею регуляторної діяльності, оснований на положеннях законів та затверджених вище методик [413, c. 55].

2.2.

<< | >>
Источник: РОМАНОВ ЯРОСЛАВ ВАДИМОВИЧ. Підзаконні акти: загальнотеоретична характеристика. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків - 2015. 2015

Еще по теме Особливості розробки і прийняття підзаконних регуляторних актів:

  1. Стаття 266. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
  2. ВСТУП
  3. 1.1. Юридична природа адміністративних актів органів публічної адміністрації
  4. 1.4. Основні вимоги, що висуваються до адміністративних актів органів прокуратури
  5. 2.1. Види адміністративних актів органів прокуратури: стан та перспективи групування
  6. 2.2 Адміністративні акти, які приймаються при здійсненні зовнішньоорганізаційної діяльності органами прокуратури
  7. 2.4 Основні напрямки удосконалення процедур прийняття адміністративних актів органами прокуратури
  8. ЗМІСТ
  9. Нормативно -правові акти: поняття, риси та види
  10. Поняття та риси підзаконного акту
  11. Вимоги до підзаконного правового регулювання
- Авторское право РФ - Аграрное право РФ - Адвокатура России - Административное право РФ - Административный процесс РФ - Арбитражный процесс РФ - Банковское право РФ - Вещное право РФ - Гражданский процесс России - Гражданское право РФ - Договорное право РФ - Жилищное право РФ - Земельное право РФ - Избирательное право РФ - Инвестиционное право РФ - Информационное право РФ - Исполнительное производство РФ - История государства и права РФ - Конкурсное право РФ - Конституционное право РФ - Муниципальное право РФ - Оперативно-розыскная деятельность в РФ - Право социального обеспечения РФ - Правоохранительные органы РФ - Предпринимательское право России - Природоресурсное право РФ - Семейное право РФ - Таможенное право России - Теория и история государства и права - Трудовое право РФ - Уголовно-исполнительное право РФ - Уголовное право РФ - Уголовный процесс России - Финансовое право России - Экологическое право России -