<<
>>

П'ЯТА ПРОГРАМА ДІЙ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ2

У лютому 1993 р. Рада прийняла П'яту програму дій щодо охорони довкілля, яка буде діяти до 2000 р. Основна її мета — визначити головні напрями політики в галузі довкілля для усіх підрозділів ЄС, урядів, регіональних та місцевих органів влади, комерційних підприємств, груп підтримки і окремих осіб.

У ній робиться наголос на необхідності усвідом­лення розподілу відповідальності за стан довкілля, а досягти цього передбачається через забезпечення більш плідного спів­робітництва у процесі розробки законодавства щодо захисту довкілля, особливо на ранніх стадіях. Таке спільне прагнення співробітництва є цікавою еволюцією у політиці ЄС, але тільки час покаже, як це буде здійснюватись на практиці3.

Програма передбачає поглиблювати зацікавленість проб­лемами довкілля серед окремих осіб в межах Співтовариства. З цією метою планується розробити інформаційні та освітні програми, заохочувати спеціальне територіальне та галузеве планування, підвищити рівень науково-дослідних робіт та проектів розвитку, поліпшити інформування населення у га­лузі охорони довкілля і широко застосовувати економічні та фіскальні інструменти. Усе це забезпечено довгостроковими цілями з конкретним графіком їх досягнення. Однак не слід забувати, що програми дій є тільки основними напрямами, що не мають юридичної сили. Отже невиконання цих завдань у відповідний період не спричинить жодних санкцій.

На цьому evani у П'ятій програмі дій щодо охорони довкілля особлива увага приділяється п'яти секторам: про-

1 Це стосується також законодавства щодо охорони природи, повітря та утилізації відходів.

2 OJ 1993 С 138.

3 Напр., у Великій Британії існує думка, що сучасна політика уряду щодо консультацій та співробітництва, особливо у сфері охорони довкілля, важить не набагато більше, ніж нещирі запевнення у підтримці, що проголошувалися спочатку.

319

мисловості, енергетиці, транспорту, сільському господарству і туризму.

У галузі промисловості наголос робиться на розвиток екологічних основ у стратегічному плануванні, поліпшенні менеджменту і контролю за виробничими процесами, під­вищенні стандартів на виробництві таким чином, щоб на всіх його стадіях мав місце мінімальний уплив на довкілля, на заохоченні саморегуляції, розвитку ефективного менеджменту в галузі утилізації відходів та покращенні інформаційних зв'язків між населенням і промисловістю. У П'ятій програмі визнається, що малі та середні підприємства повинні брати участь в усіх зазначених заходах за умови, що вони не повинні бути занадто обтяжливими для них.

У галузі енергетики основна увага спрямована на змен­шення викидів двоокису сірки (S02), окислів азоту (NO2) та двоокису вуглецю (СОг). Мається також на увазі збільшення коефіцієнту корисної дії енергетики та розвиток відновлю-вальних джерел енергії.

На транспорті особливе значення надається удосконален­ню управління інфраструктурою, зокрема у галузі громадсько­го транспорту, зменшенню викидів завдяки технічній модерні­зації автотранспорту та покращенню якості пального, а також заохоченню водіїв до змін у поведінці через встановлення обмежень швидкості.

Розвиток сільськогосподарського сектора пов'язується з реформою спільної сільськогосподарської політики, зі змен­шенням використання нітратів та пестицидів, запобігання вибиванню пасовищ і постійним зниженням надлишку. З метою скорочення імпорту до ЄС лісоматеріалів та зменшення втрат від кислотних дощів і пожеж передбачається заохочувати підвищення якості проектів з лісового господарства, що вклю­чає охорону існуючих лісів, засадження нових лісів у фер­мерських маєтках і поліпшення менеджменту у цій галузі.

Пропонується покращити менеджмент і в галузі туризму: від упорядкування відпусток, щоб розподілити у часі вплив від туристів і зняти надмірне навантаження на довкілля, до недопущення таких порушень, як незаконне житлове будів­ництво та знищення вразливих зон, наприклад, болотистих територій через спорудження туристичних центрів.

Згідно положень П'ятої програми Комісія опублікувала "Звіт про розвиток"1, у якому дається вичерпна оцінка ситуації, що склалась з 1992 р., і аналізуються здобутки.

У звіті про­аналізовано досягнення в п'яти вищезгаданих галузях щодо шести складових елементів, які визначають новий підхід для стабільного розвитку, як основа П'ятої програми. Це насам­перед:

1) інтегрування екологічних міркувань у інші сфери політики ЄС;

2) розширення методів впливу (включаючи економічні важелі);

3) партнерство (включаючи ЄС, громадськість, бізнесові кола та національні адміністрації) і взаємна відповідальність;

4) зміна ставлення до структури споживання;

5) застосування та примусове забезпечення законодав­ства;

6) міжнародний аспект.

У звіті робиться висновок, що інтегрування екологічних міркувань у різні ключові сектори було успішним, проте не усюди однаковим. Як правило, найбільші досягнення мали місце у виробничій сфері, а найгірші — у галузях сільського господарства та туризму. Підвищується розуміння цього на транспорті, а в енергетичному секторі, де проблеми довкілля обговорюються і пропонуються рішення, відсутні заохочення до послідовнішого підходу.

На основі цієї доповіді Комісія підготувала план дій2 під назвою "До послідовного розвитку", який покликаний при­скорити процеси щодо покращення стану довкілля в ЄС і рух у напрямі стабільного соціально-економічного розвитку. Од­ним з пріоритетів є посилення ролі Союзу на міжнародній арені, особливо зміцнення його співробітництва з країнами Центральної та Східної Європи і басейну Середземного моря, підвищення його ролі у розв'язанні міжнародних економічних проблем та питання взаємозв'язку між торгівлею та охороною довкілля.

1 Com. (95), 624.

2 Com. (95), 647.

320

321

ЄВРОПЕЙСЬКЕ АГЕНТСТВО З ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Штаб-квартира знаходиться у Копенгагені (Данія), ді­яльність розпочато з 1994 р.1 Для досягнення цілей щодо захисту і покращення довкілля Агентство надає об'єктивну, достовірну та порівняльну інформацію на європейському рівні, щоб дати можливість ЄС та його членам вжити необхідних заходів для захисту довкілля, оцінити наслідки таких заходів і забезпечити належне інформування населення стосовно ста­ну довкілля.

Один раз на три роки Агентство зобов'язано публікувати доповідь щодо стану довкілля.

Пріоритетними сферами його діяльності визначені: якість повітря, якість води, використання землі і природних ресурсів, знешкодження відходів, випромінювання шуму, шкідливі речовини, охорона берегової лінії, стан грунтів, фау­ни і флори та біоти. Рада розглядає можливість розширення завдань Агентства, включаючи заходи контролю за впровад­женням екологічного законодавства ЄС, просування техно­логій і технологічних процесів екологічної направленості та оцінка їхнього впливу на довкілля.

Створено згідно Регламента 1210/90 (ЄС).

322

<< | >>
Источник: Татам Алан. Право Європейського Союзу; Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Переклад з англійської. — К.: "Абрис",1998. - 424 с. 1998

Еще по теме П'ЯТА ПРОГРАМА ДІЙ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ2:

  1. П'ЯТА ПРОГРАМА ДІЙ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ2